Proverbs 27

Μη καυχασαι εις την αυριον ημεραν διοτι δεν εξευρεις τι θελει γεννησει η ημερα.

Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

Ας σε επαινη αλλος και μη το στομα σου ξενος, και μη τα χειλη σου.

Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

Βαρυς ειναι ο λιθος και δυσβαστακτος η αμμος αλλ η οργη του αφρονος ειναι βαρυτερα των δυο.

Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

Ο θυμος ειναι σκληρος και η οργη οξεια αλλα τις δυναται να σταθη εμπροσθεν της ζηλοτυπιας;

Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

Ο φανερος ελεγχος ειναι καλητερος παρα κρυπτομενη αγαπη

Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

πληγαι φιλου ειναι πισται φιληματα δε εχθρων πολυαριθμα.

Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

Κεχορτασμενη ψυχη αποστρεφεται την κηρηθραν εις δε την πεινασμενην ψυχην παν πικρον φαινεται γλυκυ.

Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

Ως το πτηνον το αποπλανωμενον απο της φωλεας αυτου, ουτως ειναι ο ανθρωπος ο αποπλανωμενος απο του τοπου αυτου.

Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

Τα μυρα και τα θυμιαματα ευφραινουσι την καρδιαν, και η γλυκυτης του φιλου δια της εγκαρδιου συμβουλης.

Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

Τον φιλον σου και τον φιλον του πατρος σου μη εγκαταλιπης εις δε τον οικον του αδελφου σου μη εισελθης εν τη ημερα της συμφορας σου διοτι καλητερον ειναι γειτων πλησιον παρα αδελφος μακραν.

Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

Υιε μου, γινου σοφος και ευφραινε την καρδιαν μου, δια να εχω τι να αποκρινωμαι προς τον ονειδιζοντα με.

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

Ο φρονιμος προβλεπει το κακον και κρυπτεται οι αφρονες εξακολουθουσι και τιμωρουνται.

Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

Λαβε το ιματιον του εγγυωμενου δια ξενον και λαβε ενεχυρον απ αυτου, εγγυωμενου περι ξενων πραγματων.

Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

Ο εγειρομενος το πρωι και ευλογων μετα μεγαλης φωνης τον πλησιον αυτου θελει λογισθη ως καταρωμενος αυτον.

Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

Ακαταπαυστον σταξιμον εν ημερα βροχερα, και φιλερις γυνη ειναι ομοια

Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

ο κρυπτων αυτην κρυπτει τον ανεμον και το μυρον εν τη δεξια αυτου κρυπτομενον φωναζει.

хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

Ο σιδηρος ακονιζει τον σιδηρον και ο ανθρωπος ακονιζει το προσωπον του φιλου αυτου.

Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

Ο φυλαττων την συκην θελει φαγει τον καρπον αυτης και ο φυλαττων τον κυριον αυτου θελει τιμηθη.

Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

Καθως εις το υδωρ ανταποκρινεται προσωπον εις προσωπον, ουτω καρδια ανθρωπου εις ανθρωπον.

Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

Ο αδης και η απωλεια δεν χορταινουσι και οι οφθαλμοι του ανθρωπου δεν χορταινουσιν.

Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

Ο αργυρος δοκιμαζεται δια του χωνευτηριου και ο χρυσος δια της καμινου ο δε ανθρωπος δια του στοματος των εγκωμιαζοντων αυτον.

Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

Και αν κοπανισης δια κοπανου τον αφρονα εν ιγδιω μεταξυ σιτου κοπανιζομενου, η αφροσυνη αυτου δεν θελει χωρισθη απ αυτου.

Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

Προσεχε να γνωριζης την καταστασιν των ποιμνιων σου, και επιμελου καλως τας αγελας σου

Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

Διοτι ο πλουτος δεν μενει διαπαντος ουδε το διαδημα απο γενεας εις γενεαν.

бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

Ο χορτος βλαστανει και η χλοη αναφαινεται, και τα χορτα των ορεων συναγονται.

Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

Τα αρνια ειναι δια τα ενδυματα σου, και οι τραγοι δια την πληρωμην του αγρου.

будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

Και θελεις εχει αφθονον γαλα αιγων δια την τροφην σου, δια την τροφην του οικου σου και την ζωην των θεραπαινων σου.

і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.