I Corinthians 12

Περι δε των πνευματικων, αδελφοι, δεν θελω να αγνοητε.

А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.

Εξευρετε οτι ησθε εθνικοι, συρομενοι οπως εσυρεσθε προς τα ειδωλα τα αφωνα.

Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.

Δια τουτο σας γνωστοποιω οτι ουδεις λαλων δια Πνευματος Θεου λεγει αναθεμα τον Ιησουν, και ουδεις δυναται να ειπη Κυριον Ιησουν, ειμη δια Πνευματος Αγιου.

Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.

Ειναι δε διαιρεσεις χαρισματων, το Πνευμα ομως το αυτο

Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.

ειναι και διαιρεσεις διακονιων, ο Κυριος ομως ο αυτος

Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.

ειναι και διαιρεσεις ενεργηματων, ο Θεος ομως ειναι ο αυτος, ο ενεργων τα παντα εν πασι.

Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.

Διδεται δε εις εκαστον η φανερωσις του Πνευματος προς το συμφερον.

І кожному дається виявлення Духа на користь.

Διοτι εις αλλον μεν διδεται δια του Πνευματος λογος σοφιας, εις αλλον δε λογος γνωσεως κατα το αυτο Πνευμα,

Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,

εις αλλον δε πιστις δια του αυτου Πνευματος, εις αλλον δε χαρισματα ιαματων δια του αυτου Πνευματος,

а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,

εις αλλον δε ενεργειαι θαυματων, εις αλλον δε προφητεια, εις αλλον δε διακρισεις πνευματων, εις αλλον δε ειδη γλωσσων, εις αλλον δε ερμηνεια γλωσσων.

а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.

Παντα δε ταυτα ενεργει το εν και το αυτο Πνευμα, διανεμον ιδια εις εκαστον καθως θελει.

А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.

Διοτι καθως το σωμα ειναι εν και εχει μελη πολλα, παντα δε τα μελη του σωματος του ενος, πολλα οντα, ειναι εν σωμα, ουτω και ο Χριστος

Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.

διοτι ημεις παντες δια του ενος Πνευματος εβαπτισθημεν εις εν σωμα, ειτε Ιουδαιοι ειτε Ελληνες, ειτε δουλοι ειτε ελευθεροι, και παντες εις εν Πνευμα εποτισθημεν.

Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.

Διοτι το σωμα δεν ειναι εν μελος, αλλα πολλα.

Бо тіло не є один член, а багато.

Εαν ειπη ο πους, Επειδη δεν ειμαι χειρ, δεν ειμαι εκ του σωματος, δια τουτο ταχα δεν ειναι εκ του σωματος;

Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?

Και εαν ειπη το ωτιον, Επειδη δεν ειμαι οφθαλμος, δεν ειμαι εκ του σωματος, δια τουτο δεν ειναι ταχα εκ του σωματος;

І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?

Εαν ολον το σωμα ηναι οφθαλμος, που η ακοη; Εαν ολον ακοη, που η οσφρησις;

Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?

Αλλα τωρα ο Θεος εθεσε τα μελη εν εκαστον αυτων εις το σωμα καθως ηθελησεν.

Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.

Εαν ομως παντα ησαν εν μελος, που το σωμα;

Якби всі одним членом були, то де тіло було б?

Αλλα τωρα ειναι μεν πολλα μελη, εν ομως σωμα.

Отож, тепер членів багато, та тіло одне.

Και δεν δυναται ο οφθαλμος να ειπη προς την χειρα Δεν εχω χρειαν σου η παλιν η κεφαλη προς τους ποδας Δεν εχω χρειαν υμων.

Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.

Αλλα πολυ περισσοτερον τα μελη του σωματος, τα οποια φαινονται οτι ειναι ασθενεστερα, ταυτα ειναι αναγκαια,

Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.

και εκεινα τα οποια νομιζομεν οτι ειναι τα ατιμοτερα του σωματος, εις ταυτα αποδιδομεν τιμην περισσοτεραν, και τα ασχημα ημων εχουσι περισσοτεραν ευσχημοσυνην

А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,

τα δε ευσχημονα ημων δεν εχουσι χρειαν. Αλλ ο Θεος συνεκερασε το σωμα, δωσας περισσοτεραν τιμην εις το ευτελεστερον,

а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,

δια να μη ηναι σχισμα εν τω σωματι, αλλα να φροντιζωσι τα μελη το αυτο υπερ αλληλων.

щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.

Και ειτε πασχει εν μελος, παντα τα μελη συμπασχουσιν ειτε τιμαται εν μελος, παντα τα μελη συγχαιρουσι.

І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.

Και σεις εισθε σωμα Χριστου και μελη κατα μερος.

І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!

Και αλλους μεν εθεσεν ο Θεος εν τη εκκλησια πρωτον αποστολους, δευτερον προφητας, τριτον διδασκαλους, επειτα θαυματα, επειτα χαρισματα ιαματων, βοηθειας, κυβερνησεις, ειδη γλωσσων.

А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.

Μη παντες ειναι αποστολοι; μη παντες προφηται; μη παντες διδασκαλοι; μη παντες ενεργουσι θαυματα;

Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?

μη παντες εχουσι χαρισματα ιαματων; μη παντες λαλουσι γλωσσας; μη παντες διερμηνευουσι;

Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?

Ζητειτε δε μετα ζηλου τα καλητερα χαρισματα. Και ετι πολυ υπερεχουσαν οδον σας δεικνυω.

Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!