Job 26

Eyüp şöyle yanıtladı:

А Йов відповів та й сказав:

“Çaresize nasıl yardım ettin! Güçsüz pazıyı nasıl kurtardın!

Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?

Bilge olmayana ne öğütler verdin! Sağlam bilgiyi pek güzel öğrettin!

Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

Bu sözleri kime söyledin? Senin ağzından konuşan ruh kimin?

Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?

“Suların ve sularda yaşayanların altında Ölüler titriyor.

Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.

Tanrı’nın önünde ölüler diyarı çıplaktır, Yıkım diyarı örtüsüz.

Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.

O boşluğun üzerine kuzey göklerini yayar, Hiçliğin üzerine dünyayı asar.

Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.

Bulutların içine suları sarar, Bulutlar yırtılmaz onların ağırlığı altında.

Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.

Dolunayın yüzünü örter, Üstüne bulutlarını serper.

Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

Suların yüzeyine sınır çizer Işıkla karanlığın ayrıldığı yerde.

На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.

Göklerin direkleri sarsılır, Şaşkına dönerler O azarlayınca.

Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.

Gücüyle denizi çalkalar, Ustaca Rahav’ı vurur.

Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.

Gökler O’nun soluğuyla açılır, O’nun eli parçalar kaçan yılanı.

Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.

Bunlar yaptıklarının küçücük parçaları, O’ndan duyduğumuz hafif bir fısıltıdır. Gürleyen gücünü kim anlayabilir?”

Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...