Job 23

Eyüp şöyle yanıtladı:

А Йов відповів та й сказав:

“Bugün de acı acı yakınacağım, İniltime karşın Tanrı’nın üzerimdeki eli ağırdır.

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

Keşke O’nu nerede bulacağımı bilseydim, Tahtına varabilseydim!

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

Davamı önünde dile getirir, Kanıtlarımı art arda sıralardım.

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

Bana vereceği yanıtı öğrenir, Ne diyeceğini anlardım.

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Eşsiz gücüyle bana karşı mı çıkardı? Hayır, yalnızca dinlerdi beni.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Haklı kişi davasını oraya, O’nun önüne getirebilirdi, Ben de yargılanmaktan sonsuza dek kurtulurdum.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

“Doğuya gitsem orada değil, Batıya gitsem O’nu bulamıyorum.

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

Kuzeyde iş görse O’nu seçemiyorum, Güneye dönse O’nu göremiyorum.

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

Ama O tuttuğum yolu biliyor, Beni sınadığında altın gibi çıkacağım.

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Adımlarını yakından izledim, Sapmadan yolunu tuttum.

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Ağzından çıkan buyruklardan ayrılmadım, Günlük ekmeğimden çok ağzından çıkan sözlere değer verdim.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

“O tek başınadır, kim O’nu caydırabilir? Canı ne isterse onu yapar.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

Benimle ilgili kararını yerine getirir, Daha nice tasarısı vardır.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Bu yüzden dehşete düşerim huzurunda, Düşündükçe korkarım O’ndan.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Tanrı cesaretimi kırdı, Her Şeye Gücü Yeten beni yıldırdı.

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

Karanlık beni susturamadı, Yüzümü örten koyu karanlık.

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!