Job 22

Temanlı Elifaz şöyle yanıtladı:

І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:

[] “İnsan Tanrı’ya yararlı olabilir mi? Bilge kişinin bile O’na yararı dokunabilir mi?

Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!

Doğruluğun Her Şeye Gücü Yeten’e ne zevk verebilir, Kusursuz yaşamın O’na ne kazanç sağlayabilir?

Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

Seni azarlaması, dava etmesi O’ndan korktuğun için mi?

Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?

Kötülüğün büyük, Günahların sonsuz değil mi?

Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!

Çünkü kardeşlerinden nedensiz rehin alıyor, Onları soyuyordun.

Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!

Yorguna su içirmedin, Açtan ekmeği esirgedin;

Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...

Ülkeye bileğinle sahip oldun, Saygın biri olarak orada yaşadın.

А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.

Dul kadınları eli boş çevirdin, Öksüzlerin kolunu kanadını kırdın.

Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,

Bu yüzden her yanın tuzaklarla çevrili, Ansızın gelen korkuyla yılıyorsun,

тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,

Her şey kararıyor, göremez oluyorsun, Seller altına alıyor seni.

твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...

“Tanrı göklerin yükseklerinde değil mi? Yıldızlara bak, ne kadar yüksekteler!

Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!

Sen ise, ‘Tanrı ne bilir?’ diyorsun, ‘Zifiri karanlığın içinden yargılayabilir mi?

А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?

Koyu bulutlar O’na engeldir, göremez, Gökkubbenin üzerinde dolaşır.’

Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.

Kötülerin yürüdüğü Eski yolu mu tutacaksın?

Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,

Onlar ki, vakitleri gelmeden çekilip alındılar, Temellerini sel bastı.

що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,

Tanrı’ya, ‘Bizden uzak dur!’ dediler, ‘Her Şeye Gücü Yeten bize ne yapabilir?’

що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?

Ama onların evlerini iyilikle dolduran O’ydu. Bunun için kötülerin öğüdü benden uzak olsun.

А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!

“Doğrular onların yıkımını görüp sevinir, Suçsuzlar şöyle diyerek eğlenir:

Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:

‘Düşmanlarımız yok edildi, Malları yanıp kül oldu.’

Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!

“Tanrı’yla dost ol, barış ki, Bolluğa eresin.

Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.

Ağzından çıkan öğretiyi benimse, Sözlerini yüreğinde tut.

Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

Her Şeye Gücü Yeten’e dönersen, eski haline kavuşursun. Kötülüğü çadırından uzak tutar,

Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.

Altınını yere, Ofir altınını vadideki çakılların arasına atarsan,

І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,

Her Şeye Gücü Yeten senin altının, Değerli gümüşün olur.

і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!

O zaman Her Şeye Gücü Yeten’den zevk alır, Yüzünü Tanrı’ya kaldırırsın.

Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,

O’na dua edersin, dinler seni, Adaklarını yerine getirirsin.

будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.

Neye karar verirsen yapılır, Yollarını ışık aydınlatır.

А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.

İnsanlar seni alçaltınca, güvenini yitirme, Çünkü Tanrı alçakgönüllüleri kurtarır.

Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.

O suçsuz olmayanı bile kurtarır, Senin ellerinin temizliği sayesinde kurtulur suçlu.”

Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.