Psalms 49

Dinggin ninyo ito, ninyong lahat na mga bayan; pakinggan ninyo, ninyong lahat na nananahan sa daigdig:

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.

Ng mababa at gayon din ng mataas, ng mayaman at ng dukha na magkasama.

Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

Ang aking bibig ay magsasalita ng karunungan; at ang pagbubulay ng aking puso ay magiging sa pagunawa.

і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Ikikiling ko ang aking panig sa talinghaga: ibubuka ko ang aking malabong sabi sa alpa.

мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Bakit ako matatakot sa mga kaarawan ng kasamaan, pagka kinukulong ako ng kasamaan sa aking mga sakong?

нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Silang nagsisitiwala sa kanilang kayamanan, at nangaghahambog sa karamihan ng kanilang mga kayamanan;

Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

Wala sa kaniyang makatutubos sa ano pa mang paraan sa kaniyang kapatid, ni magbibigay man sa Dios ng pangtubos sa kaniya:

які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

(Sapagka't ang katubusan ng kanilang kaluluwa ay mahal, at ito'y naglilikat magpakailan man:)

Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

Upang siya'y mabuhay na lagi, upang siya'y huwag makakita ng kabulukan.

бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

Sapagka't nakikita niya na ang mga pantas ay nangamamatay, ang mangmang at gayon din ang hangal ay nililipol, at iniiwanan ang kanilang kayamanan sa mga iba.

щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

Ang kanilang pagiisip sa loob ay, na ang kanilang mga bahay ay mananatili magpakailan man, at ang kanilang mga tahanang dako ay sa lahat ng sali't saling lahi; tinatawag nila ang kanilang mga lupain ayon sa kanilang sariling mga pangalan.

Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

Nguni't ang tao'y hindi lalagi sa karangalan: siya'y gaya ng mga hayop na nangamamatay.

Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Itong kanilang lakad ay kanilang kamangmangan: gayon ma'y pagkatapos nila ay sinasangayunan ng mga tao ang kanilang mga kasabihan. (Selah)

та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Sila'y nangatakda sa Sheol na parang kawan; kamatayan ay magiging pastor sa kanila: at ang matuwid ay magtataglay ng kapangyarihan sa kanila sa kinaumagahan; at ang kanilang kagandahan ay mapapasa Sheol upang matunaw, upang mawalan ng tahanan.

Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Nguni't tutubusin ng Dios ang aking kaluluwa sa kapangyarihan ng Sheol: sapagka't tatanggapin niya ako. (Selah)

Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Huwag kang matakot pagka may yumaman. Pagka ang kaluwalhatian ng kaniyang bahay ay lumago:

Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Sapagka't pagka siya'y namatay ay wala siyang dadalhin; ang kaniyang kaluwalhatian ay hindi bababang susunod sa kaniya.

Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

Bagaman habang siya'y nabuhay ay kaniyang pinagpala ang kaniyang kaluluwa, (at pinupuri ka ng mga tao pagka gumagawa ka ng mabuti sa iyong sarili),

бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

Siya'y paroroon sa lahi ng kaniyang mga magulang; hindi sila makakakita kailan man ng liwanag.

Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Taong nasa karangalan, at hindi nakakaunawa, ay gaya ng mga hayop na namamatay.

вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!