Psalms 49

Til sangmesteren; av Korahs barn; en salme.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.

Hør dette, alle folk, vend øret til, alle I som bor i verden,

Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

både lave og høie, rike og fattige, alle tilsammen!

і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Min munn skal tale visdom, og mitt hjertes tanke er forstand.

мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Jeg vil bøie mitt øre til tankesprog, jeg vil fremføre min gåtefulle tale til citaren.

нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Hvorfor skal jeg frykte i de onde dager, når mine forfølgeres ondskap omgir mig,

Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

de som setter sin lit til sitt gods og roser sig av sin store rikdom?

які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

En mann kan ikke utløse en bror, han kan ikke gi Gud løsepenger for ham

Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

- for deres livs utløsning er for dyr, og han må avstå derfra til evig tid -

бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

så han skulde bli ved å leve evindelig og ikke se graven.

щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

Nei, han vil få se den. De vise dør, dåren og den uforstandige omkommer tilsammen og overlater sitt gods til andre.

Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

Deres hjertes eneste tanke er at deres hus skal stå til evig tid, deres boliger fra slekt til slekt; de kaller sine jorder op efter sine navn.

Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Og dog blir et menneske i herlighet ikke stående; han er lik dyrene, som går til grunne.

та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Således går det dem som er fulle av selvtillit, og dem som følger dem efter og har behag i deres tale. Sela.

Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Som en fårehjord føres de ned i dødsriket, døden vokter dem, og de opriktige hersker over dem, når morgenen bryter frem, og deres skikkelse blir ødelagt av dødsriket, så de ikke har nogen bolig mere.

Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Men Gud skal forløse min sjel av dødsrikets vold, for han skal ta mig til sig. Sela.

Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Frykt ikke når en mann blir rik, når hans huses herlighet blir stor!

Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

For han skal intet ta med sig når han dør; hans herlighet skal ikke fare ned efter ham.

бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

Om han enn velsigner sin sjel i sitt liv, og de priser dig fordi du gjør dig til gode,

Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

så skal du dog komme til dine fedres slekt; de ser ikke lyset evindelig. Et menneske i herlighet, som ikke har forstand, er lik dyrene, som går til grunne.

вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!