Job 24

Why, seeing times are not hidden from the Almighty, do they that know him not see his days?

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

Some remove the landmarks; they violently take away flocks, and feed thereof.

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

They drive away the ass of the fatherless, they take the widow's ox for a pledge.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

They turn the needy out of the way: the poor of the earth hide themselves together.

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

Behold, as wild asses in the desert, go they forth to their work; rising betimes for a prey: the wilderness yieldeth food for them and for their children.

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

They reap every one his corn in the field: and they gather the vintage of the wicked.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

They cause the naked to lodge without clothing, that they have no covering in the cold.

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

They are wet with the showers of the mountains, and embrace the rock for want of a shelter.

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

They pluck the fatherless from the breast, and take a pledge of the poor.

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

They cause him to go naked without clothing, and they take away the sheaf from the hungry;

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

Which make oil within their walls, and tread their winepresses, and suffer thirst.

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

Men groan from out of the city, and the soul of the wounded crieth out: yet God layeth not folly to them.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

They are of those that rebel against the light; they know not the ways thereof, nor abide in the paths thereof.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

The murderer rising with the light killeth the poor and needy, and in the night is as a thief.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

The eye also of the adulterer waiteth for the twilight, saying, No eye shall see me: and disguiseth his face.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

In the dark they dig through houses, which they had marked for themselves in the daytime: they know not the light.

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

For the morning is to them even as the shadow of death: if one know them, they are in the terrors of the shadow of death.

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

He is swift as the waters; their portion is cursed in the earth: he beholdeth not the way of the vineyards.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

Drought and heat consume the snow waters: so doth the grave those which have sinned.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

The womb shall forget him; the worm shall feed sweetly on him; he shall be no more remembered; and wickedness shall be broken as a tree.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

He evil entreateth the barren that beareth not: and doeth not good to the widow.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

He draweth also the mighty with his power: he riseth up, and no man is sure of life.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

Though it be given him to be in safety, whereon he resteth; yet his eyes are upon their ways.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

They are exalted for a little while, but are gone and brought low; they are taken out of the way as all other, and cut off as the tops of the ears of corn.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

And if it be not so now, who will make me a liar, and make my speech nothing worth?

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?