Matthew 9

וירד באניה ויעבר ויבא אל עירו׃
І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
והנה הם מביאים אליו איש נכה אברים והוא משכב על המטה ויהי כראות ישוע את אמונתם ויאמר אל נכה האברים חזק בני נסלחו לך חטאתיך׃
І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
והנה אנשים מן הסופרים אמרו בלבבם מגדף הוא׃
І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
וירא ישוע את מחשבתם ויאמר למה תחשבו רעה בלבבכם׃
Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
כי מה הנקל האמר נסלחו לך חטאתיך אם אמר קום התהלך׃
Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
אך למען תדעון כי בן האדם יש לו השלטן בארץ לסלח חטאים ויאמר אל נכה האברים קום שא את מטתך ולך לך אל ביתך׃
Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
ויקם וילך לביתו׃
Той устав і пішов у свій дім.
והמון העם כראותם זאת השתוממו וישבחו את האלהים אשר נתן שלטן כזה לבני אדם׃
А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...
ויהי בעבר ישוע משם וירא איש ישב בבית המכס ושמו מתי ויאמר אליו לכה אחרי ויקם וילך אחריך׃
А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
ויהי בהסבו בביתו והנה מוכסים וחטאים רבים באו ויסבו עם ישוע ותלמידיו׃
І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.
ויראו הפרושים ויאמרו אל תלמידיו מדוע עם המוכסים והחטאים אכל רבכם׃
Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?
וישמע זאת ישוע ויאמר אליהם החזקים אינם צריכים לרפא כי אם החולים׃
А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!
ואתם צאו ולמדו מה הוא חסד חפצתי ולא זבח כי לא באתי לקרא את הצדיקים כי אם את החטאים לתשובה׃
Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.
ויגשו אליו תלמידי יוחנן ויאמרו מדוע אנחנו והפרושים צמים הרבה ותלמידיך אינם צמים׃
Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?
ויאמר אליהם ישוע איך יוכלו בני החפה להתאבל בעוד החתן עמהם הנה ימים באים ולקח מאתם החתן ואז יצומו׃
Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.
אין משים מטלית חדשה על שמלה בלה כי תנתק מלאתו מן השמלה ותרע הקריעה׃
До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.
ואין נותנים יין חדש בנאדות בלים פן יבקעו הנאדות והיין ישפך והנאדות יאבדו אבל נותנים את היין החדש בנאדות חדשים ושניהם יחדו ישמרו׃
І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.
ויהי הוא מדבר אליהם את אלה והנה אחד השרים בא וישתחו לו ויאמר עתה זה מתה בתי בא נא ושים את ידך עליה ותחיה׃
Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
ויקם ישוע וילך אחריו הוא ותלמידיו׃
І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
והנה אשה זבת דם שתים עשרה שנה נגשה מאחריו ותגע בציצת בגדו׃
І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
כי אמרה בלבה אך אם אגע בבגדו אושע׃
Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
ויפן ישוע וירא אותה ויאמר חזקי בתי אמונתך הושיעה לך ותושע האשה מן השעה ההיא׃
Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.
ויבא ישוע אל בית השר וירא את המחללים בחלילים ואת העם ההומה ויאמר׃
А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
סורו מפה כי לא מתה הילדה אך ישנה היא וישחקו לו׃
то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.
ויהי אחרי גרש העם ויבא הביתה ויאחז בידה ותקם הנערה׃
А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
ותצא השמועה הזאת בכל הארץ ההיא׃
І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
ויעבר ישוע משם וילכו אחריו שני אנשים עורים והמה צעקעם ואמרים חננו בן דוד׃
Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!
וכבואו הביתה נגשו אליו העורים ויאמר אליהם ישוע המאמינים אתם כי יש לאל ידי לעשות זאת ויאמרו אליו כן אדנינו׃
І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.
ויגע בעיניהם ויאמר יעשה לכם כאמונתכם׃
Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!
ותפקחנה עיניהם ויגער בם ישוע ויאמר ראו פן יודע לאיש׃
І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
והמה בצאתם השמיעו את שמעו בכל הארץ ההיא׃
А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
המה יצאו והנה הביאו אליו איש אלם אחוז שד׃
Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
וכאשר גרש השד וידבר האלם ויתמה המון האנשים ויאמרו מעולם לא נראתה כזאת בישראל׃
І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
והפרושים אמרו על ידי שר השדים מגרש הוא את השדים׃
Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.
ויסב ישוע בכל הערים והכפרים וילמד בבתי כנסיותיהם ויבשר בשורת המלכות וירפא כל מחלה וכל מדוה בעם׃
І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
ובראותו את ההמנים נכמרו רחמיו עליהם כי הם מתעלפים ונדחים כצאן אשר אין להם רעה׃
А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.
אז ידבר לתלמדידיו ויאמר רב הקציר והפעלים מעטים׃
Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;
לכן התחננו אל בעל הקציר לשלח פעלים לקצירו׃
тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.