Job 32

Und jene drei Männer hörten auf, dem Hiob zu antworten, weil er in seinen Augen gerecht war.

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Da entbrannte der Zorn Elihus, des Sohnes Barakeels, des Busiters, vom Geschlechte Ram; sein Zorn entbrannte wider Hiob, weil er sich selbst mehr rechtfertigte als Gott.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Und sein Zorn entbrannte wider seine drei Freunde, darum, daß sie keine Antwort fanden und Hiob verdammten.

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Aber Elihu hatte auf Hiob gewartet mit Reden, weil jene älter an Jahren waren als er.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Und als Elihu sah, daß keine Antwort in dem Munde der drei Männer war, da entbrannte sein Zorn.

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

Und Elihu, der Sohn Barakeels, der Busiter, hob an und sprach: Ich bin jung an Jahren, und ihr seid Greise; darum habe ich mich gescheut und gefürchtet, euch mein Wissen kundzutun.

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

Ich sagte: Mögen die Tage reden, und die Menge der Jahre Weisheit verkünden.

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Jedoch der Geist ist es in den Menschen, und der Odem des Allmächtigen, der sie verständig macht.

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Nicht die Bejahrten sind weise, noch verstehen die Alten, was recht ist.

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Darum sage ich: Höre mir zu, auch ich will mein Wissen kundtun.

Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

Siehe, ich harrte auf eure Reden, horchte auf eure Einsichten, bis ihr Worte ausfindig gemacht hättet,

Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

und ich richtete meine Aufmerksamkeit auf euch; und siehe, keiner ist unter euch, der Hiob widerlegt, der seine Reden beantwortet hätte.

І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

Daß ihr nur nicht saget: Wir haben Weisheit gefunden. Gott wird ihn aus dem Felde schlagen, nicht ein Mensch!

Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

Er hat ja an mich keine Worte gerichtet, und mit euren Reden werde ich ihm nicht erwidern. -

Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Sie sind bestürzt, sie antworten nicht mehr, die Worte sind ihnen ausgegangen.

Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

Und ich sollte warten, weil sie nicht reden, weil sie dastehen, nicht mehr antworten?

Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

Auch ich will mein Teil erwidern, auch ich will mein Wissen kundtun.

Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

Denn voll bin ich von Worten; der Geist meines Innern drängt mich.

Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

Siehe, mein Inneres ist wie Wein, der nicht geöffnet ist; gleich neuen Schläuchen will es bersten.

Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Ich will reden, daß mir Luft werde, will meine Lippen auftun und antworten.

Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

Daß ich nur ja für niemand Partei nehme! und keinem Menschen werde ich schmeicheln.

На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

Denn ich weiß nicht zu schmeicheln: gar bald würde mein Schöpfer mich hinwegnehmen.

бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!