Job 12

Odpověděv pak Job, řekl:

А Йов відповів та й сказав:

V pravdě, že jste vy lidé, a že s vámi umře moudrost.

Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...

I jáť mám srdce jako vy, aniž jsem zpozdilejší než vy, anobrž při komž toho není?

Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?

Za posměch příteli svému jsem, kteréhož, když volá, vyslýchá Bůh; v posměchuť jest spravedlivý a upřímý.

Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...

Pochodně zavržená jest (podlé smýšlení člověka pokoje užívajícího) ten, kterýž jest blízký pádu.

Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!

Pokojné a bezpečné příbytky mají loupežníci ti, kteříž popouzejí Boha silného, jimž on uvodí dobré věci v ruku jejich.

Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.

Ano zeptej se třebas hovad, a naučí tě, aneb ptactva nebeského, a oznámí tobě.

Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.

Aneb rozmluv s zemí, a poučí tě, ano i ryby mořské vypravovati budou tobě.

Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.

Kdo nezná ze všeho toho, že ruka Hospodinova to učinila?

Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?

V jehož ruce jest duše všelikého živočicha, a duch každého těla lidského.

Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?

Zdaliž ucho slov rozeznávati nebude, tak jako dásně pokrmu okoušejí?

Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?

Při starcích jest moudrost, a při dlouhověkých rozumnost.

Мудрість у старших, бо довгість днів розум.

Nadto pak u Boha moudrost a síla, jehoť jest rada a rozumnost.

Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.

Jestliže on boří, nemůže zase stavíno býti; zavírá-li člověka, nemůže býti otevříno.

Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

Hle, tak zastavuje vody, až i vysychají, a tak je vypouští, že podvracejí zemi.

Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.

U něho jest síla a bytnost, jeho jest ten, kterýž bloudí, i kterýž v blud uvodí.

В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.

On uvodí rádce v nemoudrost, a z soudců blázny činí.

Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,

Svazek králů rozvazuje, a pasem přepasuje bedra jejich.

Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.

On uvodí knížata v nemoudrost, a mocné vyvrací.

Він провадить священиків босо, і потужних повалює,

On odjímá řeč výmluvným, a soud starcům béře.

Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.

On vylévá potupu na urozené, a sílu mocných zemdlívá.

На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.

On zjevuje hluboké věci z temností, a vyvodí na světlo stín smrti.

Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.

On rozmnožuje národy i hubí je, rozšiřuje národy i zavodí je.

Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.

On odjímá srdce předním z lidu země, a v blud je uvodí na poušti bezcestné,

Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,

Aby šámali ve tmě bez světla. Summou, činí, aby bloudili jako opilý.

вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!