Job 32

Тогава тези трима мъже престанаха да отговарят на Йов, защото той беше праведен в собствените си очи.

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Тогава пламна гневът на вузеца Елиу, сина на Варахиил, от рода на Рам. Гневът му пламна против Йов, защото оправдаваше себе си повече от Бога.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

32:3

Гневът му пламна и против тримата му приятели, защото, без да намерят отговор, бяха осъдили Йов.

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

32:4

А Елиу беше чакал Йов да говори, защото те бяха по-стари от него на дни.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

32:5

И когато Елиу видя, че в устата на тримата мъже нямаше отговор, гневът му пламна.

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

32:6

И вузецът Елиу, синът на Варахиил, заговори и каза: Аз съм млад на дни, а вие сте стари, затова се посвених — не смеех да явя, каквото зная.

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

32:7

Аз казах: Нека дните да говорят и многото години на мъдрост да учат.

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

32:8

Но в човека има дух и дъхът на Всемогъщия му дава разум.

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

32:9

Не винаги големите са мъдри и старите разбират правосъдие.

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.