Job 35

فَأَجَابَ أَلِيهُو وَقَالَ:

І говорив Елігу та й сказав:

«أَتَحْسِبُ هذَا حَقًّا؟ قُلْتَ: أَنَا أَبَرُّ مِنَ اللهِ.

Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?

لأَنَّكَ قُلْتَ: مَاذَا يُفِيدُكَ؟ بِمَاذَا أَنْتَفِعُ أَكْثَرَ مِنْ خَطِيَّتِي؟

Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?

أَنَا أَرُدُّ عَلَيْكَ كَلاَمًا، وَعَلَى أَصْحَابِكَ مَعَكَ.

Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

اُنْظُرْ إِلَى السَّمَاوَاتِ وَأَبْصِرْ، وَلاَحِظِ الْغَمَامَ. إِنَّهَا أَعْلَى مِنْكَ.

Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.

إِنْ أَخْطَأْتَ فَمَاذَا فَعَلْتَ بِهِ؟ وَإِنْ كَثَّرْتَ مَعَاصِيَكَ فَمَاذَا عَمِلْتَ لَهُ؟

Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?

إِنْ كُنْتَ بَارًّا فَمَاذَا أَعْطَيْتَهُ؟ أَوْ مَاذَا يَأْخُذُهُ مِنْ يَدِكَ؟

Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?

لِرَجُل مِثْلِكَ شَرُّكَ، وَلابْنِ آدَمٍ بِرُّكَ.

Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...

«مِنْ كَثْرَةِ الْمَظَالِمِ يَصْرُخُونَ. يَسْتَغِيثُونَ مِنْ ذِرَاعِ الأَعِزَّاءِ.

Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...

وَلَمْ يَقُولُوا: أَيْنَ اللهُ صَانِعِي، مُؤْتِي الأَغَانِيِّ فِي اللَّيْلِ،

Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

الَّذِي يُعَلِّمُنَا أَكْثَرَ مِنْ وُحُوشِ الأَرْضِ، وَيَجْعَلُنَا أَحْكَمَ مِنْ طُيُورِ السَّمَاءِ؟

що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

ثَمَّ يَصْرُخُونَ مِنْ كِبْرِيَاءِ الأَشْرَارِ وَلاَ يَسْتَجِيبُ.

Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.

وَلكِنَّ اللهَ لاَ يَسْمَعُ كَذِبًا، وَالْقَدِيرُ لاَ يَنْظُرُ إِلَيْهِ.

Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.

فَإِذَا قُلْتَ إِنَّكَ لَسْتَ تَرَاهُ، فَالدَّعْوَى قُدَّامَهُ، فَاصْبِرْ لَهُ.

Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!

وَأَمَّا الآنَ فَلأَنَّ غَضَبَهُ لاَ يُطَالِبُ، وَلاَ يُبَالِي بِكَثْرَةِ الزَّلاَّّتِ،

А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,

فَغَرَ أَيُّوبُ فَاهُ بِالْبَاطِلِ، وَكَبَّرَ الْكَلاَمَ بِلاَ مَعْرِفَةٍ».

то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...