Romans 12

12:1

Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

obsecro itaque vos fratres per misericordiam Dei ut exhibeatis corpora vestra hostiam viventem sanctam Deo placentem rationabile obsequium vestrum

12:2

і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.

et nolite conformari huic saeculo sed reformamini in novitate sensus vestri ut probetis quae sit voluntas Dei bona et placens et perfecta

12:3

Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.

dico enim per gratiam quae data est mihi omnibus qui sunt inter vos non plus sapere quam oportet sapere sed sapere ad sobrietatem unicuique sicut Deus divisit mensuram fidei

12:4

Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,

sicut enim in uno corpore multa membra habemus omnia autem membra non eundem actum habent

12:5

так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.

ita multi unum corpus sumus in Christo singuli autem alter alterius membra

12:6

І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,

habentes autem donationes secundum gratiam quae data est nobis differentes sive prophetiam secundum rationem fidei

12:7

а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,

sive ministerium in ministrando sive qui docet in doctrina

12:8

коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!

qui exhortatur in exhortando qui tribuit in simplicitate qui praeest in sollicitudine qui miseretur in hilaritate

12:9

Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!

dilectio sine simulatione odientes malum adherentes bono