Isaiah 33

Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...

vae qui praedaris nonne et ipse praedaberis et qui spernis nonne et ipse sperneris cum consummaveris depraedationem depraedaberis cum fatigatus desiveris contemnere contemneris

Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!

Domine miserere nostri te expectavimus esto brachium eorum in mane et salus nostra in tempore tribulationis

Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.

a voce angeli fugerunt populi ab exaltatione tua dispersae sunt gentes

І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.

et congregabuntur spolia vestra sicut colligitur brucus velut cum fossae plenae fuerint de eo

Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.

magnificatus est Dominus quoniam habitavit in excelso implevit Sion iudicio et iustitia

І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

et erit fides in temporibus tuis divitiae salutis sapientia et scientia timor Domini ipse thesaurus eius

Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.

ecce videntes clamabunt foris angeli pacis amare flebunt

Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...

dissipatae sunt viae cessavit transiens per semitam irritum factum est pactum proiecit civitates non reputavit homines

Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...

luxit et elanguit terra confusus est Libanus et obsorduit et factus est Saron sicut desertum et concussa est Basan et Carmelus

Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!

nunc consurgam dicit Dominus nunc exaltabor nunc sublevabor

Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...

concipietis ardorem parietis stipulam spiritus vester ut ignis vorabit vos

І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...

et erunt populi quasi de incendio cinis spinae congregatae igni conburentur

Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!

audite qui longe estis quae fecerim et cognoscite vicini fortitudinem meam

Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?

conterriti sunt in Sion peccatores possedit tremor hypocritas quis poterit habitare de vobis cum igne devorante quis habitabit ex vobis cum ardoribus sempiternis

Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,

qui ambulat in iustitiis et loquitur veritates qui proicit avaritiam ex calumnia et excutit manus suas ab omni munere qui obturat aures suas ne audiat sanguinem et claudit oculos suos ne videat malum

той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

iste in excelsis habitabit munimenta saxorum sublimitas eius panis ei datus est aquae eius fideles sunt

Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.

regem in decore suo videbunt oculi eius cernent terram de longe

Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?

cor tuum meditabitur timorem ubi est litteratus ubi legis verba ponderans ubi doctor parvulorum

Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.

populum inpudentem non videbis populum alti sermonis ita ut non possis intellegere disertitudinem linguae eius in quo nulla est sapientia

Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

respice Sion civitatem sollemnitatis nostrae oculi tui videbunt Hierusalem habitationem opulentam tabernaculum quod nequaquam transferri poterit nec auferentur clavi eius in sempiternum et omnes funiculi eius non rumpentur

Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.

quia solummodo ibi magnificus Dominus noster locus fluviorum rivi latissimi et patentes non transibit per eum navis remigum neque trieris magna transgredietur eum

Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!

Dominus enim iudex noster Dominus legifer noster Dominus rex noster ipse salvabit nos

Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.

laxati sunt funiculi tui sed non praevalebunt sic erit malus tuus ut dilatare signum non queas tunc dividentur spolia praedarum multarum claudi diripient rapinam

І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.

nec dicet vicinus elangui populus qui habitat in ea auferetur ab eo iniquitas