Proverbs 9

9:1

Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

Mądrość zbudowała dom swój, i wyciosała siedm słupów swoich;

9:2

Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

Pobiła bydło swoje, roztworzyła wino swoje, i stół swój przygotowała;

9:3

Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

A rozesłała dzieweczki swoje, woła na wierzchach najwyższych miejsc w mieście, mówiąc:

9:4

Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

Ktokolwiek jest prostakiem, wstąp sam; a do głupich mówi:

9:5

Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

Pójdźcie, jedzcie chleb mój, i pijcie wino, którem roztworzyła.

9:6

Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

Opuśćcie prostotę, a będziecie żyli, a chodźcie drogą roztropności.

9:7

Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

Kto strofuje naśmiewcę, odnosi hańbę; a kto strofuje niezbożnika, odnosi zelżywość.

9:8

Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

Nie strofuj naśmiewcy, aby cię nie miał w nienawiści; strofuj mądrego, a będzie cię miłował.

9:9

Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

Uczyń to mądremu, a mędrszym będzie; naucz sprawiedliwego, a będzie umiejętniejszym.

9:10

Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

Początek mądrości jest bojaźń Pańska, a umiejętność świętych jest rozum.

9:11

бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

Bo przez mię rozmnożą się dni twoje, i przedłużą się lata żywota.

9:12

Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

Będzieszli mądrym, sobie będziesz mądrym; a jeźli naśmiewcą, ty sam szkodę odniesiesz.

9:13

Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

Niewiasta głupia świegotliwa jest, prostaczka, i nic nieumiejąca;

9:14

Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

A siedzi u drzwi domu swego na stołku, na miejscach wysokich w mieście,

9:15

щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

Aby wołała na idących drogą, którzy prosto idą ścieszkami swemi, mówiąc:

9:16

Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

Ktokolwiek jest prostakiem, wstąp sam; a do głupiego mówi:

9:17

Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

Wody kradzione słodsze są, a chleb pokątny smaczniejszy.

9:18

І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

Ale prostak nie wie, że tam są umarli, a ci, których wezwała, są w głębokościach grobu.