Job 26

А Йов відповів та й сказав:

Jób pedig felele, és monda:

Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?

Bezzeg jól segítettél a tehetetlenen, meggyámolítottad az erőtelen kart!

Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

Bezzeg jó tanácsot adtál a tudatlannak, és sok értelmet tanusítottál!

Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?

Kivel beszélgettél, és kinek a lelke jött ki belőled?

Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.

A halottak is megremegnek *tőle;* a vizek alatt levők és azok lakói is.

Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.

Az alvilág mezítelen előtte, és eltakaratlan a holtak országa.

Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.

Ő terjeszti ki északot az üresség fölé és függeszti föl a földet a semmiség fölé.

Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.

Ő köti össze felhőibe a vizeket úgy, hogy a felhő alattok meg nem hasad.

Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

Ő rejti el királyi székének színét, felhőjét fölibe terítvén.

На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.

Ő szab határt a víz színe fölé - a világosságnak és setétségnek elvégződéséig.

Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.

Az egek oszlopai megrendülnek, és düledeznek fenyegetéseitől.

Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.

Erejével felriasztja a tengert, és bölcseségével megtöri Ráhábot.

Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.

Lehelletével megékesíti az eget, keze átdöfi a futó kígyót.

Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...

Ímé, ezek az ő útainak részei, de mily kicsiny rész az, a mit meghallunk abból! Ám az ő hatalmának mennydörgését ki érthetné meg?