Luke 17

І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
ויאמר אל תלמידיו אי אפשר שלא יבאו המכשלים אבל אוי לאיש אשר על ידו יבאו׃
Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
נוח לו שיתלה פלח רכב על צוארו וישלך אל הים מאשר יכשיל את אחד מהקטנים wאלה׃
Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
השמרו לנפשותיכם אם יחטא לך אחיך הוכח לו ואם ינחם סלח לו׃
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
ואם יחטא לך שבע פעמים ביום ושב אליך שבע פעמים ביום ואמר נחמתי וסלחת לו׃
І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
ויאמרו השליחים אל האדון הוסף לנו אמונה׃
А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
ויאמר האדון לו היתה לכם אמונה כגרגר החרדל אז תאמרו אל התות הזה העקר והנטע בתוך הים וישמע לכם׃
Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
מי הוא זה מכם ולו עבד חרש או רעה אשר בבאו מן השדה יאמר אליו מהר גשה הנה והסב׃
Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
הלא יאמר אליו הכן לי ארוחת הערב וחגר מתניך ושרתני עד אם כליתי לאכל ולשתות ואחר תאכל ותשתה גם אתה׃
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
הגם יתן תודה לעבד על עשתו את אשר צוהו אמרתי לא יתן׃
Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
ככה גם אתם אחרי עשותכם את כל אשר צויתם אמרו עבדים אין מועיל בם אנחנו כי רק את המטל עלינו לעשות עשינו׃
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
ויהי בנסעו ירושלים והוא עבר בתוך שמרון והגליל׃
І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
ויבא אל כפר אחד ויפגעהו עשרה אנשים מצרעים והם עמדים מרחוק׃
І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
וישאו את קולם לאמר ישוע מורה חננו׃
І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...
וירא אותם ויאמר אליהם לכו והראו אל הכהנים ויהי בלכתם ויטהרו׃
Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
ואחד מהם בראתו כי נרפא וישב וישבח את האלהים בקול גדול׃
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
ויפל על פניו לרגליו ויודה לו והוא היה שמרוני׃
Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
ויען ישוע ויאמר הלא העשרה טהרו והתשעה איה הם׃
Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
האם לא נמצא אשר שב לתת כבוד לאלהים זולתי הנכרי הזה׃
І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
ויאמר אליו קום ולך אמונתך הושיעה לך׃
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
וישאלהו הפרושים מתי תבוא מלכות האלהים ויען אתם לאמר מלכות האלהים לא תבוא במראה עינים׃
і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!
ולא יאמרו הנה פה או הנה שם כי מלכות האלהים הנה בקרבכם היא׃
І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...
ויאמר אל התלמידים ימים באים והתאויתם לראות יום אחד מימי בן האדם ולא תראו׃
І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
ואם יאמרו אליכם הנה שם הנה פה אל תלכו ואל תרוצו אחריהם׃
Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
כי כברק אשר יברק מקצה השמים ויאיר עד קצה השמים כן יהיה בן האדם ביומו׃
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...
אך בראשונה צריך הוא לסבל הרבה ולהמאס מן הדור הזה׃
І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
וכאשר היה נח כן יהיה בימי בן האדם׃
їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.
אכלו ושתו נשאו נשים והשיאו נשים לאנשים עד היום אשר בא נח אל התבה ויבא המבול וישחת את כלם׃
Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
וכאשר היה בימי לוט אכל ושתה קנה ומכר נטע ובנה׃
того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
ויהי ביום אשר יצא לוט מסדום וימטר אש וגפרית מן השמים וישחת את כלם׃
Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
ככה יהיה ביום אשר יגלה בן האדם׃
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,
ביום ההוא איש אשר יהיה על הגג וכליו בבית אל ירד לשאת אתם ואיש אשר בשדה אל ישב הביתה׃
пам'ятайте про Лотову дружину!
זכרו את אשת לוט׃
Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.
המבקש למלט את נפשו יאבדנה ואשר יאבד אתה יהיה׃
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
אני אמר לכם בלילה ההוא שנים יהיו במטה אחת האחד יאסף והאחר יעזב׃
Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.
שתים תהיינה טחנות יחד האחת תאסף והאחרת תעזב׃
Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!
שנים יהיו בשדה ונאסף האחד והאחר יעזב׃
І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...
ויענו ויאמרו אליו איה זאת אדנינו ויאמר אליהם באשר הפגר שם יקבצו הנשרים׃