Job 10

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

נקטה נפשי בחיי אעזבה עלי שיחי אדברה במר נפשי׃

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

אמר אל אלוה אל תרשיעני הודיעני על מה תריבני׃

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

הטוב לך כי תעשק כי תמאס יגיע כפיך ועל עצת רשעים הופעת׃

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

העיני בשר לך אם כראות אנוש תראה׃

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

הכימי אנוש ימיך אם שנותיך כימי גבר׃

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

כי תבקש לעוני ולחטאתי תדרוש׃

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

על דעתך כי לא ארשע ואין מידך מציל׃

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

ידיך עצבוני ויעשוני יחד סביב ותבלעני׃

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

זכר נא כי כחמר עשיתני ואל עפר תשיבני׃

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

הלא כחלב תתיכני וכגבנה תקפיאני׃

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

עור ובשר תלבישני ובעצמות וגידים תסככני׃

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

חיים וחסד עשית עמדי ופקדתך שמרה רוחי׃

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

ואלה צפנת בלבבך ידעתי כי זאת עמך׃

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

אם חטאתי ושמרתני ומעוני לא תנקני׃

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

אם רשעתי אללי לי וצדקתי לא אשא ראשי שבע קלון וראה עניי׃

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

ויגאה כשחל תצודני ותשב תתפלא בי׃

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

תחדש עדיך נגדי ותרב כעשך עמדי חליפות וצבא עמי׃

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

ולמה מרחם הצאתני אגוע ועין לא תראני׃

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

כאשר לא הייתי אהיה מבטן לקבר אובל׃

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

הלא מעט ימי יחדל ישית ממני ואבליגה מעט׃

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

בטרם אלך ולא אשוב אל ארץ חשך וצלמות׃

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

ארץ עפתה כמו אפל צלמות ולא סדרים ותפע כמו אפל׃