Job 14

Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:

Der Mensch, vom Weibe geboren, ist kurz an Tagen und mit Unruhe gesättigt.

вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...

Wie eine Blume kommt er hervor und verwelkt; und er flieht wie der Schatten und hat keinen Bestand.

І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

Dennoch hast du über einen solchen deine Augen geöffnet, und mich führst du ins Gericht mit dir!

Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!

Wie könnte ein Reiner aus einem Unreinen kommen? Nicht ein einziger!

Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,

Wenn denn bestimmt sind seine Tage, die Zahl seiner Monde bei dir sind, wenn du ihm Schranken gesetzt hast, die er nicht überschreiten darf,

відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...

so blicke von ihm weg, daß er Ruhe habe, bis er wie ein Tagelöhner seinen Tag vollende.

Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;

Denn für den Baum gibt es Hoffnung: wird er abgehauen, so schlägt er wieder aus, und seine Schößlinge hören nicht auf.

якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,

Wenn seine Wurzel in der Erde altert, und sein Stumpf im Boden erstirbt:

то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

vom Dufte des Wassers sproßt er wieder auf und treibt Zweige wie ein Pflänzling.

А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

Der Mann aber stirbt und liegt da; und der Mensch verscheidet, und wo ist er?

Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

Es verrinnen die Wasser aus dem See, und der Fluß trocknet ein und versiegt:

так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...

so legt der Mensch sich hin und steht nicht wieder auf; bis die Himmel nicht mehr sind, erwachen sie nicht und werden nicht aufgeweckt aus ihrem Schlafe.

О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

O daß du in dem Scheol mich verstecktest, mich verbärgest, bis dein Zorn sich abwendete, mir eine Frist setztest und dann meiner gedächtest!

Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!

(Wenn ein Mann stirbt, wird er wieder leben?) Alle Tage meiner Dienstzeit wollte ich harren, bis meine Ablösung käme!

Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

Du würdest rufen, und ich würde dir antworten; du würdest dich sehnen nach dem Werke deiner Hände.

бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,

Denn nun zählst du meine Schritte; wachst du nicht über meine Sünde?

провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...

Meine Übertretung ist versiegelt in einem Bündel, und du hast hinzugefügt zu meiner Missetat.

Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,

Und doch, ein Berg stürzt ein, zerfällt, und ein Fels rückt weg von seiner Stelle;

каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...

Wasser zerreiben die Steine, ihre Fluten schwemmen den Staub der Erde hinweg; aber du machst zunichte die Hoffnung des Menschen.

Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...

Du überwältigst ihn für immer, und er geht dahin; sein Angesicht entstellend, sendest du ihn hinweg.

Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...

Seine Kinder kommen zu Ehren, und er weiß es nicht; und sie werden gering, und er achtet nicht auf sie.

Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..

Nur um ihn selbst hat sein Fleisch Schmerz, und nur um ihn selbst empfindet seine Seele Trauer.