Psalms 2

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Waarom woeden de heidenen, en bedenken de volken ijdelheid?

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

De koningen der aarde stellen zich op, en de vorsten beraadslagen te zamen tegen den HEERE, en tegen Zijn Gezalfde, zeggende:

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

Laat ons hun banden verscheuren, en hun touwen van ons werpen.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Die in den hemel woont, zal lachen; de HEERE zal hen bespotten.

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Dan zal Hij tot hen spreken in Zijn toorn, en in Zijn grimmigheid zal Hij hen verschrikken.

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

Ik toch heb Mijn Koning gezalfd over Sion, den berg Mijner heiligheid.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Ik zal van het besluit verhalen: de HEERE heeft tot Mij gezegd: Gij zijt Mijn Zoon, heden heb Ik U gegenereerd.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Eis van Mij, en Ik zal de heidenen geven tot Uw erfdeel, en de einden der aarde tot Uw bezitting.

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

Gij zult hen verpletteren met een ijzeren scepter; Gij zult hen in stukken slaan als een pottenbakkersvat.

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Nu dan, gij koningen, handelt verstandiglijk; laat u tuchtigen, gij rechters der aarde!

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Dient den HEERE met vreze, en verheugt u met beving.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Kust den Zoon, opdat Hij niet toorne, en gij op den weg vergaat, wanneer Zijn toorn maar een weinig zou ontbranden. Welgelukzalig zijn allen, die op Hem betrouwen.