Psalms 2

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Hvorfor fnyser Hedninger, hvi pønser Folkefærd på hvad fåfængt er?

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Jordens Konger rejser sig, Fyrster samles til Råd mod HERREN og mod hans Salvede:

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

"Lad os sprænge deres Bånd og kaste Rebene af os!"

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Han, som troner i Himlen, ler, Herren, han spotter dem.

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Så taler han til dem i Vrede, forfærder dem i sin Harme:

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

"Jeg har dog indsat min Konge på Zion, mit hellige Bjerg!"

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Jeg kundgør HERRENs Tilsagn. Han sagde til mig: "Du er min Søn, jeg har født dig i Dag!

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Bed mig, og jeg giver dig Hedningefolk til Arv og den vide Jord i Eje;

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

med Jernspir skal du knuse dem og sønderslå dem som en Pottemagers Kar!"

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Og nu, I Konger, vær kloge, lad eder råde, I Jordens Dommere,

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

tjener HERREN i Frygt, fryd jer med Bæven!

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Kysser Sønnen, at ikke han vredes og I forgår! Snart blusset hans Vrede op. Salig hver den, der lider på ham!