John 2

А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.

Trećeg dana bijaše svadba u Kani Galilejskoj. Bila ondje Isusova majka.

На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.

Na svadbu bijaše pozvan i Isus i njegovi učenici.

Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!

Kad ponesta vina, Isusu će njegova majka: "Vina nemaju."

Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!

Kaže joj Isus: "Ženo, što ja imam s tobom? Još nije došao moj čas!"

А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже!

Nato će njegova mati poslužiteljima: "Što god vam rekne, učinite!"

Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.

A bijaše ondje Židovima za čišćenje šest kamenih posuda od po dvije do tri mjere.

Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть.

Kaže Isus poslužiteljima: "Napunite posude vodom!" I napune ih do vrha.

І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли.

Tada im reče: "Zagrabite sada i nosite ravnatelju stola." Oni odnesu.

Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого

Kad okusi vodu što posta vinom, a nije znao odakle je - znale su sluge koje zagrabiše vodu - ravnatelj stola pozove zaručnika

та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...

i kaže mu: "Svaki čovjek stavlja na stol najprije dobro vino, a kad se ponapiju, gore. Ti si čuvao dobro vino sve do sada."

Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.

Tako, u Kani Galilejskoj, učini Isus prvo znamenje i objavi svoju slavu te povjerovaše u njega njegovi učenici.

Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернауму, і там перебули небагато днів.

Nakon toga siđe sa svojom majkom, s braćom i sa svojim učenicima u Kafarnaum. Ondje ostadoše nekoliko dana.

А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.

Blizu bijaše židovska Pasha. Stoga Isus uziđe u Jeruzalem.

І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міняльники.

U Hramu nađe prodavače volova, ovaca i golubova i mjenjače gdje sjede.

І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи.

I načini bič od užeta te ih sve istjera iz Hrama zajedno s ovcama i volovima. Mjenjačima rasu novac i stolove isprevrta,

І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торгового!

a prodavačima golubova reče: "Nosite to odavde i ne činite od kuće Oca mojega kuću trgovačku."

Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене!

Prisjetiše se njegovi učenici da je pisano: Izjeda me revnost za Dom tvoj.

І обізвались юдеї й сказали Йому: Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке?

Nato se umiješaju Židovi i upitaju ga: "Koje nam znamenje možeš pokazati da to smiješ činiti?"

Ісус відповів і промовив до них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!

Odgovori im Isus: "Razvalite ovaj hram i ja ću ga u tri dana podići."

Відказали ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його?

Rekoše mu nato Židovi: "Četrdeset i šest godina gradio se ovaj Hram, a ti da ćeš ga u tri dana podići?"

А Він говорив про храм тіла Свого.

No on je govorio o hramu svoga tijela.

Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.

Pošto uskrsnu od mrtvih, prisjetiše se njegovi učenici da je to htio reći te povjerovaše Pismu i besjedi koju Isus reče.

А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Ймення, побачивши чуда Його, що чинив.

Dok je boravio u Jeruzalemu o blagdanu Pashe, mnogi povjerovaše u njegovo ime promatrajući znamenja koja je činio.

Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх,

No sam se Isus njima nije povjeravao jer ih je sve dobro poznavao

і потреби не мав, щоб хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині було.

i nije trebalo da mu tko daje svjedočanstvo o čovjeku: ta sam je dobro znao što je u čovjeku.