Job 11

І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

Sofar iz Naama progovori tad i reče:

Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

"Zar na riječi mnoge da se ne odvrati? Zar će se brbljavac još i opravdati?

Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

Zar će tvoje trice ušutkati ljude, zar će ruganje ostat' neizrugano?

Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

Rekao si: 'Nauk moj je neporočan, u očima tvojim čist sam i bez ljage.'

О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

Ali kada bi Bog htio progovorit' i otvorit usta da ti odgovori

і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

kada bi ti tajne mudrosti otkrio koje um nijedan ne može doumit', znao bi da ti za grijehe račun ište.

Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

Možeš li dubine Božje proniknuti, dokučiti savršenstvo Svesilnoga?

Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

Od neba je više: što još da učiniš? Od Šeola dublje: što još da mudruješ?

Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

Duže je od zemlje - šire je od mora!

Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

Ako se povuče, ako te pograbi, ako na sud preda, tko će mu braniti?

Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

Jer on u čovjeku prozire prijevaru, vidi opačinu ako i ne gleda.

Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

Čovjek se bezuman obraća k pameti i divlji magarac uzdi se pokori.

Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

Ako li srce svoje ti uspraviš i ruke svoje pružiš prema njemu,

якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

ako li zloću iz ruku odbaciš i u šatoru svom ne daš zlu stana,

тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

čisto ćeš čelo moći tad podići, čvrst ćeš biti i bojati se nećeš.

Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

Svojih se kušnja nećeš sjećat' više kao ni vode koja je protekla.

Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

Jasnije će tvoj život sjat' no podne, tmina će se obratit' u svanuće.

І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

U uzdanju svom živjet ćeš sigurno i zaštićen počivat ćeš u miru.

і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

Kad legneš, nitko te buniti neće; mnogi će tvoju tražiti naklonost.

А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

A zlikovcima ugasnut će oči, neće im više biti utočišta: izdahnut', bit će jedina im nada."