Luke 14

І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

Една събота, когато влезе да яде хляб в къщата на един от началниците на фарисеите, те Го наблюдаваха.

І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

И ето, пред Него имаше един човек, болен от воднянка.

Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

И Иисус заговори на законниците и фарисеите и каза: Позволено ли е да се изцелява в събота, или не?

Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

А те мълчаха. И Той, като хвана човека, го изцели и го пусна.

І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

И им каза: Ако падне магарето или волът на някого от вас в кладенец, няма ли той начаса да го извлече в съботен ден?

І вони не могли відповісти на це.

И не можаха да Му отговорят на това.

А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

А като забелязваше как поканените избираха първите места, им каза една притча:

Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

Когато те покани някой на сватба, не сядай на първия стол, да не би да е бил поканен от него някой по-почетен от теб

і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

и да дойде този, който е поканил и теб, и него, и да ти каже: Отстъпи това място на този човек; и тогава ще започнеш със срам да заемаш последното място.

Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

Но когато те поканят, иди и седни на последното място и когато дойде този, който те е поканил, да ти каже: Приятелю, мини по-горе; тогава ще имаш почит пред всички, които седят с теб на трапезата.

Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

Защото всеки, който възвишава себе си, ще бъде смирен, а който смирява себе си, ще бъде възвисен.

А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

Каза и на този, който Го беше поканил: Когато даваш обяд или вечеря, не кани приятелите си, нито братята си, нито роднините си, нито богати съседи, да не би и те да те поканят и да ти бъде отплатено.

Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

Но когато даваш угощение, покани бедни, недъгави, куци, слепи;

і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

и ще бъдеш блажен, защото те нямат с какво да ти отплатят и ще ти бъде отплатено във възкресението на праведните.

Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

И като чу това, един от седящите с Него на трапезата Му каза: Блажен онзи, който ще яде хляб в Божието царство.

Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

А Той каза: Един човек даде голяма вечеря и покани мнозина.

І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

И в часа на вечерята изпрати слугата си да каже на поканените: Елате, защото всичко е вече готово.

І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

А те всички започнаха единодушно да се извиняват. Първият му каза: Купих си нива и трябва да изляза да я видя; моля ти се, извини ме.

А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

Друг каза: Купих си пет чифта волове и отивам да ги опитам; моля ти се, извини ме.

І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

А друг каза: Ожених се и затова не мога да дойда.

І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

И слугата дойде и каза това на господаря си. Тогава стопанинът разгневен каза на слугата си: Излез бързо на градските улици и пътеки и доведи тук бедните, недъгавите, слепите и куците.

І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

И слугата каза: Господарю, направено е, каквото си заповядал, и има още място.

І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

И господарят каза на слугата: Излез по пътищата и оградите и колкото намериш, накарай ги да влязат, за да се напълни къщата ми;

Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

защото ви казвам, че никой от поканените няма да вкуси от вечерята ми.

Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

А големи множества вървяха заедно с Него; и Той се обърна и им каза:

Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

Ако дойде някой при Мен и не намрази баща си и майка си, жена си и децата си, братята си и сестрите си, а още и собствения си живот, не може да бъде Мой ученик.

І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

Който не носи своя кръст и върви след Мен, не може да бъде Мой ученик.

Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

Защото кой от вас, когато иска да построи кула, не сяда първо да пресметне разноските – дали ще има с какво да я доизкара?

щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

Да не би като положи основа, а не може да довърши, всички, които гледат, да започнат да му се присмиват и да казват:

говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

Този човек започна да строи, но не можа да довърши.

Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

Или кой цар, който отива на война срещу друг цар, няма да седне първо да се посъветва – може ли с десет хиляди да се противопостави на онзи, който идва срещу него с двадесет хиляди?

Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

Иначе, докато другият е още далеч, изпраща посланици да иска условия за мир.

Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

И така, ако някой от вас не се отрече от всичко, което има, не може да бъде Мой ученик.

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

Добро нещо е солта, но ако самата сол обезсолее, с какво ще се подправи?

Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Тя не струва нито за земята, нито за тор, а я изхвърлят навън. Който има уши да слуша, нека слуша.