Job 32

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Тогава тези трима мъже престанаха да отговарят на Йов, защото той беше праведен в собствените си очи.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Тогава пламна гневът на вузеца Елиу, сина на Варахиил, от рода на Рам. Гневът му пламна против Йов, защото оправдаваше себе си повече от Бога.

32:3

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Гневът му пламна и против тримата му приятели, защото, без да намерят отговор, бяха осъдили Йов.

32:4

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

А Елиу беше чакал Йов да говори, защото те бяха по-стари от него на дни.

32:5

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

И когато Елиу видя, че в устата на тримата мъже нямаше отговор, гневът му пламна.

32:6

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

И вузецът Елиу, синът на Варахиил, заговори и каза: Аз съм млад на дни, а вие сте стари, затова се посвених — не смеех да явя, каквото зная.

32:7

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Аз казах: Нека дните да говорят и многото години на мъдрост да учат.

32:8

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Но в човека има дух и дъхът на Всемогъщия му дава разум.

32:9

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Не винаги големите са мъдри и старите разбират правосъдие.