Isaiah 33

¡AY de ti, el que saqueas, y nunca fuiste saqueado; el que haces deslealtad, bien que nadie contra ti la hizo! Cuando acabares de saquear, serás tú saqueado; y cuando acabares de hacer deslealtad, haráse contra ti.

Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...

Oh JEHOVÁ, ten misericordia de nosotros, á ti hemos esperado: tú, brazo de ellos en la mañana, sé también nuestra salud en tiempo de la tribulación.

Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!

Los pueblos huyeron á la voz del estruendo; las gentes fueron esparcidas por tus levantamientos.

Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.

Mas vuestra presa será cogida como cuando cogen las orugas: correrá sobre ellos como de una á otra parte corren las langostas.

І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.

Será ensalzado JEHOVÁ, el cual mora en las alturas: llenó á Sión de juicio y de justicia.

Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.

Y reinarán en tus tiempos la sabiduría y la ciencia, y la fuerza de la salvación: el temor de JEHOVÁ será su tesoro.

І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

He aquí que sus embajadores darán voces afuera; los mensajeros de paz llorarán amargamente.

Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.

Las calzadas están desechas, cesaron los caminantes: anulado ha la alianza, aborreció las ciudades, tuvo en nada los hombres.

Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...

Enlutóse, enfermó la tierra: el Líbano se avergonzó, y fué cortado: hase tornado Sarón como desierto; y Basán y Carmel fueron sacudidos.

Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...

Ahora me levantaré, dice JEHOVÁ; ahora seré ensalzado, ahora seré engrandecido.

Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!

Concebisteis hojarascas, aristas pariréis: el soplo de vuestro fuego os consumirá.

Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...

Y los pueblos serán como cal quemada: como espinas cortadas serán quemados con fuego.

І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...

Oíd, los que estáis lejos, lo que he hecho; y vosotros los cercanos, conoced mi potencia.

Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!

Los pecadores se asombraron en Sión, espanto sobrecogió á los hipócritas. ¿Quién de nosotros morará con el fuego consumidor? ¿quién de nosotros habitará con las llamas eternas?

Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?

El que camina en justicia, y habla lo recto; el que aborrece la ganancia de violencias, el que sacude sus manos por no recibir cohecho, el que tapa su oreja por no oír sangres, el que cierra sus ojos por no ver cosa mala:

Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,

Éste habitará en las alturas: fortalezas de rocas serán su lugar de acogimiento; se le dará su pan, y sus aguas serán ciertas.

той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

Tus ojos verán al Rey en su hermosura; verán la tierra que está lejos.

Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.

Tu corazón imaginará el espanto, y dirá: ¿Qué es del escriba? ¿qué del pesador? ¿qué del que pone en lista las casas más insignes?

Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?

No verás á aquel pueblo espantable, pueblo de lengua oscura de entender, de lengua tartamuda que no comprendas.

Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.

Mira á Sión, ciudad de nuestras solemnidades: tus ojos verán á Jerusalem, morada de quietud, tienda que no será desarmada, ni serán arrancadas sus estacas, ni ninguna de sus cuerdas será rota.

Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

Porque ciertamente allí será JEHOVÁ para con nosotros fuerte, lugar de ríos, de arroyos muy anchos, por el cual no andará galera, ni por él pasará grande navío.

Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.

Porque JEHOVÁ es nuestro juez, JEHOVÁ es nuestro legislador, JEHOVÁ es nuestro Rey, él mismo nos salvará.

Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!

Tus cuerdas se aflojaron; no afirmaron su mástil, ni entesaron la vela: repartiráse entonces presa de muchos despojos: los cojos arrebatarán presa.

Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.

No dirá el morador: Estoy enfermo: el pueblo que morare en ella será absuelto de pecado.

І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.