Psalms 116

Jeg elsker Herren, for han hører min røst, mine inderlige bønner.

Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!

For han har bøiet sitt øre til mig, og alle mine dager vil jeg påkalle ham.

Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!

Dødens rep hadde omspent mig, og dødsrikets angster hadde funnet mig; nød og sorg fant jeg.

Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?

Men jeg påkalte Herrens navn: Akk Herre, frels min sjel!

Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!

Herren er nådig og rettferdig, og vår Gud er barmhjertig.

Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!

Herren verner de enfoldige; jeg var elendig, og han frelste mig.

Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!

Kom igjen, min sjel, til din ro! For Herren har gjort vel imot dig.

О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!

For du fridde min sjel fra døden, mitt øie fra gråt, min fot fra fall.

Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!

Jeg skal vandre for Herrens åsyn i de levendes land.

Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,

Jeg trodde, for jeg talte; jeg var såre plaget.

на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!

Jeg sa i min angst: Hvert menneske er en løgner.

Hvormed skal jeg gjengjelde Herren alle hans velgjerninger imot mig?

Jeg vil løfte frelsens beger og påkalle Herrens navn.

Jeg vil holde for Herren mine løfter, og det for hele hans folks øine.

Kostelig i Herrens øine er hans frommes død.

Akk Herre! Jeg er jo din tjener, jeg er din tjener, din tjenerinnes sønn; du har løst mine bånd.

Dig vil jeg ofre takkoffer, og Herrens navn vil jeg påkalle.

Jeg vil holde for Herren mine løfter, og det for hele hans folks øine,

i forgårdene til Herrens hus, midt i dig, Jerusalem. Halleluja!