Luke 16

And he said also unto his disciples, There was a certain rich man, which had a steward; and the same was accused unto him that he had wasted his goods.

Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.

And he called him, and said unto him, How is it that I hear this of thee? give an account of thy stewardship; for thou mayest be no longer steward.

І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.

Then the steward said within himself, What shall I do? for my lord taketh away from me the stewardship: I cannot dig; to beg I am ashamed.

І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.

I am resolved what to do, that, when I am put out of the stewardship, they may receive me into their houses.

Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.

So he called every one of his lord's debtors unto him, and said unto the first, How much owest thou unto my lord?

І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?

And he said, An hundred measures of oil. And he said unto him, Take thy bill, and sit down quickly, and write fifty.

А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.

Then said he to another, And how much owest thou? And he said, An hundred measures of wheat. And he said unto him, Take thy bill, and write fourscore.

А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.

And the lord commended the unjust steward, because he had done wisely: for the children of this world are in their generation wiser than the children of light.

І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

And I say unto you, Make to yourselves friends of the mammon of unrighteousness; that, when ye fail, they may receive you into everlasting habitations.

І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.

He that is faithful in that which is least is faithful also in much: and he that is unjust in the least is unjust also in much.

Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.

If therefore ye have not been faithful in the unrighteous mammon, who will commit to your trust the true riches?

Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?

And if ye have not been faithful in that which is another man's, who shall give you that which is your own?

І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?

No servant can serve two masters: for either he will hate the one, and love the other; or else he will hold to the one, and despise the other. Ye cannot serve God and mammon.

Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!

And the Pharisees also, who were covetous, heard all these things: and they derided him.

Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

And he said unto them, Ye are they which justify yourselves before men; but God knoweth your hearts: for that which is highly esteemed among men is abomination in the sight of God.

Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.

The law and the prophets were until John: since that time the kingdom of God is preached, and every man presseth into it.

Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.

And it is easier for heaven and earth to pass, than one tittle of the law to fail.

Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.

Whosoever putteth away his wife, and marrieth another, committeth adultery: and whosoever marrieth her that is put away from her husband committeth adultery.

Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.

There was a certain rich man, which was clothed in purple and fine linen, and fared sumptuously every day:

Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

And there was a certain beggar named Lazarus, which was laid at his gate, full of sores,

Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,

And desiring to be fed with the crumbs which fell from the rich man's table: moreover the dogs came and licked his sores.

і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...

And it came to pass, that the beggar died, and was carried by the angels into Abraham's bosom: the rich man also died, and was buried;

Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.

And in hell he lift up his eyes, being in torments, and seeth Abraham afar off, and Lazarus in his bosom.

І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

And he cried and said, Father Abraham, have mercy on me, and send Lazarus, that he may dip the tip of his finger in water, and cool my tongue; for I am tormented in this flame.

І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...

But Abraham said, Son, remember that thou in thy lifetime receivedst thy good things, and likewise Lazarus evil things: but now he is comforted, and thou art tormented.

Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

And beside all this, between us and you there is a great gulf fixed: so that they which would pass from hence to you cannot; neither can they pass to us, that would come from thence.

А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

Then he said, I pray thee therefore, father, that thou wouldest send him to my father's house:

А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,

For I have five brethren; that he may testify unto them, lest they also come into this place of torment.

бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!

Abraham saith unto him, They have Moses and the prophets; let them hear them.

Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!

And he said, Nay, father Abraham: but if one went unto them from the dead, they will repent.

А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.

And he said unto him, If they hear not Moses and the prophets, neither will they be persuaded, though one rose from the dead.

Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!