Psalms 91

Joka Korkeimman varjeluksessa istuu ja Kaikkivaltiaan varjossa oleskelee,

Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,

Hän sanoo Herralle: minun toivoni ja linnani, minun Jumalani, johon minä uskallan.

той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!

Sillä hän pelastaa sinun väijyjän paulasta, ja vahingollisesta ruttotaudista.

Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,

Hän sulillansa sinua varjoo, ja sinun turvas on hänen siipeinsä alla: hänen totuutensa on keihäs ja kilpi;

Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.

Ettes pelkäisi yön kauhistusta, ja nuolia, jotka päivällä lentävät,

Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,

Sitä ruttoa, joka pimeässä liikkuu, ja sairautta, joka puolipäivänä turmelee.

ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,

Vaikka tuhannen lankeisi sivullas, ja kymmenentuhatta sinun oikiallas, niin ei se sinuun satu.

впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...

Ja tosin sinun pitää silmilläs näkemän ja katsoman, kuinka jumalattomille kostetaan.

Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,

Sillä Herra on sinun toivos, ja Ylimmäinen on sinun turvas.

бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!

Ei sinua pidä mikään paha kohtaaman, ja ei yhtään vaivaa pidä sinun majaas lähestymän.

Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,

Sillä hän on antanut käskyn enkeleillensä sinusta, että he kätkevät sinua kaikissa teissäs,

бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,

Että he kantavat sinua käsissä, ettes jalkaas kiveen loukkaisi.

на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!

Sinä käyt jalopeuran ja kyykäärmeen päällä, ja tallaat nuoren jalopeuran ja lohikäärmeen.

На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!

Että hän minua halasi, niin minä hänen päästän: hän tuntee minun nimeni, sentähden minä varjelen häntä.

Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;

Hän avuksihuutaa minua, sentähden minä kuulen häntä; hänen tykönänsä olen minä tuskassa; siitä minä hänen tempaan pois ja saatan hänen kunniaan.

як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,

Minä ravitsen hänen pitkällä ijällä, ja osoitan hänelle autuuteni.

і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!