Proverbs 9

9:1

Moudrost vystavěla dům svůj, vytesavši sloupů svých sedm.

Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

9:2

Zbila dobytek svůj, smísila víno své, stůl také svůj připravila.

Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

9:3

A poslavši děvečky své, volá na vrchu nejvyšších míst v městě:

Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

9:4

Kdožkoli jest hloupý, uchyl se sem. Až i bláznivým říká:

Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

9:5

Poďte, jezte chléb můj, a píte víno, kteréž jsem smísila.

Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

9:6

Opusťte hloupost a živi buďte, a choďte cestou rozumnosti.

Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

9:7

Kdo tresce posměvače, dochází hanby, a kdo přimlouvá bezbožnému, pohanění.

Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

9:8

Nedomlouvej posměvači, aby tě nevzal v nenávist; přimlouvej moudrému, a bude tě milovati.

Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

9:9

Učiň to moudrému, a bude moudřejší; pouč spravedlivého, a bude umělejší.

Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

9:10

Počátek moudrosti jest bázeň Hospodinova, a umění svatých rozumnost.

Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

9:11

Nebo skrze mne rozmnoží se dnové tvoji, a přidánoť bude let života.

бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

9:12

Budeš-li moudrý, sobě moudrý budeš; pakli posměvač, sám vytrpíš.

Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

9:13

Žena bláznivá štěbetná, nesmyslná, a nic neumí.

Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

9:14

A sedí u dveří domu svého na stolici, na místech vysokých v městě,

Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

9:15

Aby volala jdoucích cestou, kteříž přímo jdou stezkami svými, řkuci:

щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

9:16

Kdo jest hloupý, uchyl se sem. A bláznivému říká:

Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

9:17

Voda kradená sladší jest, a chléb pokoutní chutnější.

Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

9:18

Ale neví hlupec, že mrtví jsou tam, a v hlubokém hrobě ti, kterýchž pozvala.

І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...