Psalms 144

et in misericordia tua dissipabis inimicos meos et perdes omnes ligantes animam meam ego enim sum servus tuus

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

David benedictus Dominus fortis meus qui docet manus meas ad proelium digitos meos ad bellum

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

misericordia mea et fortitudo mea auxiliator meus et salvator meus scutum meum et in ipso speravi qui subiecit populos mihi

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

Domine quid est homo quia cognoscis eum filius hominis quia conputas eum

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

homo vanitati adsimilatus est dies eius quasi umbra pertransiens

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Domine inclina caelos tuos et descende tange montes et fumigabunt

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

mica fulmine et dissipa eos mitte sagittam tuam et interfice illos

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

extende manum tuam de excelso libera me et erue me de aquis multis de manu filiorum alienorum

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

quorum os locutum est vanitatem et dextera eorum dextera mendacii

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

Deus canticum novum cantabo tibi in psalterio decacordo psallam tibi

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

qui dat salutem regibus qui eruit David servum suum de gladio pessimo

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

libera me et erue me de manu filiorum alienorum quorum os locutum est vanitatem et dextera eorum dextera mendacii

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

ut sint filii nostri quasi plantatio crescens in adulescentia sua filiae nostrae quasi anguli ornati ad similitudinem templi

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

promptuaria nostra plena et supereffundentia ex hoc in illud pecora nostra in milibus et innumerabilia in conpitis nostris

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

tauri nostri pingues non est interruptio et non est egressus et non est ululatus in plateis nostris

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!