James 1

Iacobus Dei et Domini nostri Iesu Christi servus duodecim tribubus quae sunt in dispersione salutem

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

omne gaudium existimate fratres mei cum in temptationibus variis incideritis

Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

scientes quod probatio fidei vestrae patientiam operatur

знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

patientia autem opus perfectum habeat ut sitis perfecti et integri in nullo deficientes

А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

si quis autem vestrum indiget sapientiam postulet a Deo qui dat omnibus affluenter et non inproperat et dabitur ei

А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

postulet autem in fide nihil haesitans qui enim haesitat similis est fluctui maris qui a vento movetur et circumfertur

Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

non ergo aestimet homo ille quod accipiat aliquid a Domino

Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.

vir duplex animo inconstans in omnibus viis suis

Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.

glorietur autem frater humilis in exaltatione sua

А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,

dives autem in humilitate sua quoniam sicut flos faeni transibit

а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

exortus est enim sol cum ardore et arefecit faenum et flos eius decidit et decor vultus eius deperiit ita et dives in itineribus suis marcescet

бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

beatus vir qui suffert temptationem quia cum probatus fuerit accipiet coronam vitae quam repromisit Deus diligentibus se

Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

nemo cum temptatur dicat quoniam a Deo temptor Deus enim intemptator malorum est ipse autem neminem temptat

Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

unusquisque vero temptatur a concupiscentia sua abstractus et inlectus

Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

dein concupiscentia cum conceperit parit peccatum peccatum vero cum consummatum fuerit generat mortem

Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

nolite itaque errare fratres mei dilectissimi

Не обманюйтесь, брати мої любі!

omne datum optimum et omne donum perfectum desursum est descendens a Patre luminum apud quem non est transmutatio nec vicissitudinis obumbratio

Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

voluntarie genuit nos verbo veritatis ut simus initium aliquod creaturae eius

Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

scitis fratres mei dilecti sit autem omnis homo velox ad audiendum tardus autem ad loquendum et tardus ad iram

Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

ira enim viri iustitiam Dei non operatur

Бо гнів людський не чинить правди Божої.

propter quod abicientes omnem inmunditiam et abundantiam malitiae in mansuetudine suscipite insitum verbum quod potest salvare animas vestras

Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

estote autem factores verbi et non auditores tantum fallentes vosmet ipsos

Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

quia si quis auditor est verbi et non factor hic conparabitur viro consideranti vultum nativitatis suae in speculo

Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,

consideravit enim se et abiit et statim oblitus est qualis fuerit

бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.

qui autem perspexerit in lege perfecta libertatis et permanserit non auditor obliviosus factus sed factor operis hic beatus in facto suo erit

А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

si quis autem putat se religiosum esse non refrenans linguam suam sed seducens cor suum huius vana est religio

Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

religio munda et inmaculata apud Deum et Patrem haec est visitare pupillos et viduas in tribulatione eorum inmaculatum se custodire ab hoc saeculo

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.