Genesis 29

profectus ergo Iacob venit ad terram orientalem

І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.

et vidit puteum in agro tresque greges ovium accubantes iuxta eum nam ex illo adaquabantur pecora et os eius grandi lapide claudebatur

І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.

morisque erat ut cunctis ovibus congregatis devolverent lapidem et refectis gregibus rursum super os putei ponerent

І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

dixitque ad pastores fratres unde estis qui responderunt de Haran

І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.

quos interrogans numquid ait nostis Laban filium Nahor dixerunt novimus

І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.

sanusne est inquit valet inquiunt et ecce Rahel filia eius venit cum grege suo

І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.

dixitque Iacob adhuc multum diei superest nec est tempus ut reducantur ad caulas greges date ante potum ovibus et sic ad pastum eas reducite

І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.

qui responderunt non possumus donec omnia pecora congregentur et amoveamus lapidem de ore putei ut adaquemus greges

А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.

adhuc loquebantur et ecce Rahel veniebat cum ovibus patris sui nam gregem ipsa pascebat

Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

quam cum vidisset Iacob et sciret consobrinam suam ovesque Laban avunculi sui amovit lapidem quo puteus claudebatur

І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

et adaquato grege osculatus est eam elevataque voce flevit

І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

et indicavit ei quod frater esset patris eius et filius Rebeccae at illa festinans nuntiavit patri suo

І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

qui cum audisset venisse Iacob filium sororis suae cucurrit obviam conplexusque eum et in oscula ruens duxit in domum suam auditis autem causis itineris

І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

respondit os meum es et caro mea et postquam expleti sunt dies mensis unius

І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.

dixit ei num quia frater meus es gratis servies mihi dic quid mercedis accipias

І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?

habebat vero filias duas nomen maioris Lia minor appellabatur Rahel

А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім'я молодшій Рахіль.

sed Lia lippis erat oculis Rahel decora facie et venusto aspectu

Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

quam diligens Iacob ait serviam tibi pro Rahel filia tua minore septem annis

І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.

respondit Laban melius est ut tibi eam dem quam viro alteri mane apud me

І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!

servivit igitur Iacob pro Rahel septem annis et videbantur illi pauci dies prae amoris magnitudine

І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

dixitque ad Laban da mihi uxorem meam quia iam tempus expletum est ut ingrediar ad eam

І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!

qui vocatis multis amicorum turbis ad convivium fecit nuptias

І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

et vespere filiam suam Liam introduxit ad eum

І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

dans ancillam filiae Zelpham nomine ad quam cum ex more Iacob fuisset ingressus facto mane vidit Liam

А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

et dixit ad socerum quid est quod facere voluisti nonne pro Rahel servivi tibi quare inposuisti mihi

А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?

respondit Laban non est in loco nostro consuetudinis ut minores ante tradamus ad nuptias

А Лаван відказав: У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

imple ebdomadem dierum huius copulae et hanc quoque dabo tibi pro opere quo serviturus es mihi septem annis aliis

Виповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ других.

adquievit placito et ebdomade transacta Rahel duxit uxorem

І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

cui pater servam Balam dederat

І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

tandemque potitus optatis nuptiis amorem sequentis priori praetulit serviens apud eum septem annis aliis

І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

videns autem Dominus quod despiceret Liam aperuit vulvam eius sorore sterili permanente

І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.

quae conceptum genuit filium vocavitque nomen eius Ruben dicens vidit Dominus humilitatem meam nunc amabit me vir meus

І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!

rursumque concepit et peperit filium et ait quoniam audivit Dominus haberi me contemptui dedit etiam istum mihi vocavitque nomen illius Symeon

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

concepit tertio et genuit alium dixitque nunc quoque copulabitur mihi maritus meus eo quod pepererim illi tres filios et idcirco appellavit nomen eius Levi

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.

quarto concepit et peperit filium et ait modo confitebor Domino et ob hoc vocavit eum Iudam cessavitque parere

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.