Acts 14

factum est autem Iconii ut simul introirent synagogam Iudaeorum et loquerentur ita ut crederet Iudaeorum et Graecorum copiosa multitudo

І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.

qui vero increduli fuerunt Iudaei suscitaverunt et ad iracundiam concitaverunt animas gentium adversus fratres

Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.

multo igitur tempore demorati sunt fiducialiter agentes in Domino testimonium perhibente verbo gratiae suae dante signa et prodigia fieri per manus eorum

Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.

divisa est autem multitudo civitatis et quidam quidem erant cum Iudaeis quidam vero cum apostolis

А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.

cum autem factus esset impetus gentilium et Iudaeorum cum principibus suis ut contumeliis adficerent et lapidarent eos

Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,

intellegentes confugerunt ad civitates Lycaoniae Lystram et Derben et universam in circuitu regionem

то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,

et ibi evangelizantes erant

і Євангелію там звіщали.

et quidam vir in Lystris infirmus pedibus sedebat claudus ex utero matris suae qui numquam ambulaverat

А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.

hic audivit Paulum loquentem qui intuitus eum et videns quia haberet fidem ut salvus fieret

Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

dixit magna voce surge super pedes tuos rectus et exilivit et ambulabat

то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...

turbae autem cum vidissent quod fecerat Paulus levaverunt vocem suam lycaonice dicentes dii similes facti hominibus descenderunt ad nos

А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...

et vocabant Barnaban Iovem Paulum vero Mercurium quoniam ipse erat dux verbi

І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.

sacerdos quoque Iovis qui erat ante civitatem tauros et coronas ante ianuas adferens cum populis volebat sacrificare

А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.

quod ubi audierunt apostoli Barnabas et Paulus conscissis tunicis suis exilierunt in turbas clamantes

Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи

et dicentes viri quid haec facitis et nos mortales sumus similes vobis homines adnuntiantes vobis ab his vanis converti ad Deum vivum qui fecit caelum et terram et mare et omnia quae in eis sunt

та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

qui in praeteritis generationibus dimisit omnes gentes ingredi in vias suas

За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,

et quidem non sine testimonio semet ipsum reliquit benefaciens de caelo dans pluvias et tempora fructifera implens cibo et laetitia corda vestra

але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.

et haec dicentes vix sedaverunt turbas ne sibi immolarent

І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.

supervenerunt autem quidam ab Antiochia et Iconio Iudaei et persuasis turbis lapidantesque Paulum traxerunt extra civitatem aestimantes eum mortuum esse

А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...

circumdantibus autem eum discipulis surgens intravit civitatem et postera die profectus est cum Barnaba in Derben

Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.

cumque evangelizassent civitati illi et docuissent multos reversi sunt Lystram et Iconium et Antiochiam

І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,

confirmantes animas discipulorum exhortantes ut permanerent in fide et quoniam per multas tribulationes oportet nos intrare in regnum Dei

душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

et cum constituissent illis per singulas ecclesias presbyteros et orassent cum ieiunationibus commendaverunt eos Domino in quem crediderunt

І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.

transeuntesque Pisidiam venerunt Pamphiliam

Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;

et loquentes in Pergen verbum Domini descenderunt in Attaliam

і, звістивши Господнє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,

et inde navigaverunt Antiochiam unde erant traditi gratiae Dei in opus quod conpleverunt

а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані на діло, що його й закінчили.

cum autem venissent et congregassent ecclesiam rettulerunt quanta fecisset Deus cum illis quia aperuisset gentibus ostium fidei

А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.

morati sunt autem tempus non modicum cum discipulis

І перебували вони немалий час із учнями.