Proverbs 9

9:1

Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

sapientia aedificavit sibi domum excidit columnas septem

9:2

Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

immolavit victimas suas miscuit vinum et proposuit mensam suam

9:3

Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

misit ancillas suas ut vocarent ad arcem et ad moenia civitatis

9:4

Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

si quis est parvulus veniat ad me et insipientibus locuta est

9:5

Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

venite comedite panem meum et bibite vinum quod miscui vobis

9:6

Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

relinquite infantiam et vivite et ambulate per vias prudentiae

9:7

Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

qui erudit derisorem ipse sibi facit iniuriam et qui arguit impium generat maculam sibi

9:8

Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

noli arguere derisorem ne oderit te argue sapientem et diliget te

9:9

Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

da sapienti et addetur ei sapientia doce iustum et festinabit accipere

9:10

Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

principium sapientiae timor Domini et scientia sanctorum prudentia

9:11

бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

per me enim multiplicabuntur dies tui et addentur tibi anni vitae

9:12

Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

si sapiens fueris tibimet ipsi eris si inlusor solus portabis malum

9:13

Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

mulier stulta et clamosa plenaque inlecebris et nihil omnino sciens

9:14

Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

sedit in foribus domus suae super sellam in excelso urbis loco

9:15

щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

ut vocaret transeuntes viam et pergentes itinere suo

9:16

Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

quis est parvulus declinet ad me et vecordi locuta est

9:17

Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

aquae furtivae dulciores sunt et panis absconditus suavior

9:18

І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

et ignoravit quod gigantes ibi sint et in profundis inferni convivae eius