Hebrews 12

Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,

ideoque et nos tantam habentes inpositam nubem testium deponentes omne pondus et circumstans nos peccatum per patientiam curramus propositum nobis certamen

дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.

aspicientes in auctorem fidei et consummatorem Iesum qui pro proposito sibi gaudio sustinuit crucem confusione contempta atque in dextera sedis Dei sedit

Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.

recogitate enim eum qui talem sustinuit a peccatoribus adversum semet ipsos contradictionem ut ne fatigemini animis vestris deficientes

Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха,

nondum usque ad sanguinem restitistis adversus peccatum repugnantes

і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.

et obliti estis consolationis quae vobis tamquam filiis loquitur dicens fili mi noli neglegere disciplinam Domini neque fatigeris dum ab eo argueris

Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!

quem enim diligit Dominus castigat flagellat autem omnem filium quem recipit

Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?

in disciplina perseverate tamquam filiis vobis offert Deus quis enim filius quem non corripit pater

А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.

quod si extra disciplinam estis cuius participes facti sunt omnes ergo adulteri et non filii estis

А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?

deinde patres quidem carnis nostrae habuimus eruditores et reverebamur non multo magis obtemperabimus Patri spirituum et vivemus

Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости.

et illi quidem in tempore paucorum dierum secundum voluntatem suam erudiebant nos hic autem ad id quod utile est in recipiendo sanctificationem eius

Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!

omnis autem disciplina in praesenti quidem videtur non esse gaudii sed maeroris postea autem fructum pacatissimum exercitatis per eam reddit iustitiae

Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте,

propter quod remissas manus et soluta genua erigite

і чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось.

et gressus rectos facite pedibus vestris ut non claudicans erret magis autem sanetur

Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.

pacem sequimini cum omnibus et sanctimoniam sine qua nemo videbit Dominum

Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.

contemplantes ne quis desit gratiae Dei ne qua radix amaritudinis sursum germinans inpediat et per illam inquinentur multi

Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму.

ne quis fornicator aut profanus ut Esau qui propter unam escam vendidit primitiva sua

Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав.

scitote enim quoniam et postea cupiens hereditare benedictionem reprobatus est non enim invenit paenitentiae locum quamquam cum lacrimis inquisisset eam

Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі,

non enim accessistis ad tractabilem et accensibilem ignem et turbinem et caliginem et procellam

і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.

et tubae sonum et vocem verborum quam qui audierunt excusaverunt se ne eis fieret verbum

Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита.

non enim portabant quod dicebatur et si bestia tetigerit montem lapidabitur

І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!...

et ita terribile erat quod videbatur Moses dixit exterritus sum et tremebundus

Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів,

sed accessistis ad Sion montem et civitatem Dei viventis Hierusalem caelestem et multorum milium angelorum frequentiae

і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників,

et ecclesiam primitivorum qui conscripti sunt in caelis et iudicem omnium Deum et spiritus iustorum perfectorum

і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева.

et testamenti novi mediatorem Iesum et sanguinis sparsionem melius loquentem quam Abel

Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,

videte ne recusetis loquentem si enim illi non effugerunt recusantes eum qui super terram loquebatur multo magis nos qui de caelis loquentem nobis avertimur

що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом.

cuius vox movit terram tunc modo autem repromittit dicens adhuc semel ego movebo non solum terram sed et caelum

А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний.

quod autem adhuc semel dicit declarat mobilium translationem tamquam factorum ut maneant ea quae sunt inmobilia

Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом.

itaque regnum inmobile suscipientes habemus gratiam per quam serviamus placentes Deo cum metu et reverentia

Бо наш Бог то палючий огонь!

etenim Deus noster ignis consumens est