Genesis 29

І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.

profectus ergo Iacob venit ad terram orientalem

І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.

et vidit puteum in agro tresque greges ovium accubantes iuxta eum nam ex illo adaquabantur pecora et os eius grandi lapide claudebatur

І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

morisque erat ut cunctis ovibus congregatis devolverent lapidem et refectis gregibus rursum super os putei ponerent

І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.

dixitque ad pastores fratres unde estis qui responderunt de Haran

І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.

quos interrogans numquid ait nostis Laban filium Nahor dixerunt novimus

І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.

sanusne est inquit valet inquiunt et ecce Rahel filia eius venit cum grege suo

І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.

dixitque Iacob adhuc multum diei superest nec est tempus ut reducantur ad caulas greges date ante potum ovibus et sic ad pastum eas reducite

А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.

qui responderunt non possumus donec omnia pecora congregentur et amoveamus lapidem de ore putei ut adaquemus greges

Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

adhuc loquebantur et ecce Rahel veniebat cum ovibus patris sui nam gregem ipsa pascebat

І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

quam cum vidisset Iacob et sciret consobrinam suam ovesque Laban avunculi sui amovit lapidem quo puteus claudebatur

І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

et adaquato grege osculatus est eam elevataque voce flevit

І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

et indicavit ei quod frater esset patris eius et filius Rebeccae at illa festinans nuntiavit patri suo

І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

qui cum audisset venisse Iacob filium sororis suae cucurrit obviam conplexusque eum et in oscula ruens duxit in domum suam auditis autem causis itineris

І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.

respondit os meum es et caro mea et postquam expleti sunt dies mensis unius

І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?

dixit ei num quia frater meus es gratis servies mihi dic quid mercedis accipias

А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім'я молодшій Рахіль.

habebat vero filias duas nomen maioris Lia minor appellabatur Rahel

Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

sed Lia lippis erat oculis Rahel decora facie et venusto aspectu

І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.

quam diligens Iacob ait serviam tibi pro Rahel filia tua minore septem annis

І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!

respondit Laban melius est ut tibi eam dem quam viro alteri mane apud me

І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

servivit igitur Iacob pro Rahel septem annis et videbantur illi pauci dies prae amoris magnitudine

І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!

dixitque ad Laban da mihi uxorem meam quia iam tempus expletum est ut ingrediar ad eam

І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

qui vocatis multis amicorum turbis ad convivium fecit nuptias

І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

et vespere filiam suam Liam introduxit ad eum

А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

dans ancillam filiae Zelpham nomine ad quam cum ex more Iacob fuisset ingressus facto mane vidit Liam

А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?

et dixit ad socerum quid est quod facere voluisti nonne pro Rahel servivi tibi quare inposuisti mihi

А Лаван відказав: У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

respondit Laban non est in loco nostro consuetudinis ut minores ante tradamus ad nuptias

Виповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ других.

imple ebdomadem dierum huius copulae et hanc quoque dabo tibi pro opere quo serviturus es mihi septem annis aliis

І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

adquievit placito et ebdomade transacta Rahel duxit uxorem

І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

cui pater servam Balam dederat

І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

tandemque potitus optatis nuptiis amorem sequentis priori praetulit serviens apud eum septem annis aliis

І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.

videns autem Dominus quod despiceret Liam aperuit vulvam eius sorore sterili permanente

І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!

quae conceptum genuit filium vocavitque nomen eius Ruben dicens vidit Dominus humilitatem meam nunc amabit me vir meus

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

rursumque concepit et peperit filium et ait quoniam audivit Dominus haberi me contemptui dedit etiam istum mihi vocavitque nomen illius Symeon

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.

concepit tertio et genuit alium dixitque nunc quoque copulabitur mihi maritus meus eo quod pepererim illi tres filios et idcirco appellavit nomen eius Levi

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

quarto concepit et peperit filium et ait modo confitebor Domino et ob hoc vocavit eum Iudam cessavitque parere