Ecclesiastes 10

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

muscae morientes perdunt suavitatem unguenti pretiosior est sapientia et gloria parva ad tempus stultitia

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

cor sapientis in dextera eius et cor stulti in sinistra illius

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

sed et in via stultus ambulans cum ipse insipiens sit omnes stultos aestimat

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

si spiritus potestatem habentis ascenderit super te locum tuum ne dimiseris quia curatio cessare faciet peccata maxima

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

est malum quod vidi sub sole quasi per errorem egrediens a facie principis

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

positum stultum in dignitate sublimi et divites sedere deorsum

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

vidi servos in equis et principes ambulantes quasi servos super terram

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

qui fodit foveam incidet in eam et qui dissipat sepem mordebit eum coluber

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

qui transfert lapides adfligetur in eis et qui scindit ligna vulnerabitur ab eis

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

si retunsum fuerit ferrum et hoc non ut prius sed hebetatum erit multo labore exacuatur et post industriam sequitur sapientia

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

si mordeat serpens in silentio nihil eo minus habet qui occulte detrahit

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

verba oris sapientis gratia et labia insipientis praecipitabunt eum

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

initium verborum eius stultitia et novissimum oris illius error pessimus

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

stultus verba multiplicat ignorat homo quid ante se fuerit et quod post futurum est quis illi poterit indicare

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

labor stultorum adfliget eos qui nesciunt in urbem pergere

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

vae tibi terra cuius rex est puer et cuius principes mane comedunt

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

beata terra cuius rex nobilis est et cuius principes vescuntur in tempore suo ad reficiendum et non ad luxuriam

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

in pigritiis humiliabitur contignatio et in infirmitate manuum perstillabit domus

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

in risu faciunt panem ac vinum ut epulentur viventes et pecuniae oboedient omnia

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...

in cogitatione tua regi ne detrahas et in secreto cubiculi tui ne maledixeris diviti quia avis caeli portabit vocem tuam et qui habet pinnas adnuntiabit sententiam