I Corinthians 3

І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.

Και εγω, αδελφοι, δεν ηδυνηθην να λαλησω προς εσας ως προς πνευματικους, αλλ ως προς σαρκικους, ως προς νηπια εν Χριστω.

Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,

Γαλα σας εποτισα και ουχι στερεαν τροφην διοτι δεν ηδυνασθε ετι να δεχθητε αυτην. Αλλ ουδε τωρα δυνασθε ετι

бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?

επειδη ετι σαρκικοι εισθε. Διοτι ενω ειναι μεταξυ σας φθονος και ερις και διχονοιαι, δεν εισθε σαρκικοι και περιπατειτε κατα ανθρωπον;

Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?

Διοτι οταν λεγη τις, Εγω μεν ειμαι του Παυλου, αλλος δε, Εγω του Απολλω δεν εισθε σαρκικοι;

Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.

Τις λοιπον ειναι ο Παυλος, και τις ο Απολλως, παρα υπηρεται, δια των οποιων επιστευσατε και, οπως ο Κυριος εδωκεν εις εκαστον;

Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,

Εγω εφυτευσα, ο Απολλως εποτισεν, αλλ ο Θεος ηυξησεν

тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!

ωστε ουτε ο φυτευων ειναι τι ουτε ο ποτιζων, αλλ ο Θεος ο αυξανων.

І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!

Ο φυτευων δε και ο ποτιζων ειναι εν και εκαστος θελει λαβει τον εαυτου μισθον κατα τον κοπον αυτου.

Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.

Διοτι του Θεου ειμεθα συνεργοι σεις εισθε του Θεου αγρος, του Θεου οικοδομη.

Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!

Εγω κατα την χαριν του Θεου την δοθεισαν εις εμε ως σοφος αρχιτεκτων θεμελιον εθεσα, αλλος δε εποικοδομει εκαστος ομως ας βλεπη πως εποικοδομει

Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.

διοτι θεμελιον αλλο ουδεις δυναται να θεση παρα το τεθεν, το οποιον ειναι ο Ιησους Χριστος.

А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,

Εαν δε τις εποικοδομη επι το θεμελιον τουτο χρυσον, αργυρον, λιθους τιμιους, ξυλα, χορτον, καλαμην

то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.

εκαστου το εργον θελει φανερωθη διοτι η ημερα θελει φανερωσει αυτο, επειδη δια πυρος ανακαλυπτεται και το πυρ θελει δοκιμασει το εργον εκαστου οποιον ειναι.

І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;

Εαν το εργον τινος, το οποιον επωκοδομησε μενη, θελει λαβει μισθον

коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.

εαν το εργον τινος κατακαη, θελει ζημιωθη, αυτος ομως θελει σωθη, πλην ουτως ως δια πυρος.

Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?

Δεν εξευρετε οτι εισθε ναος Θεου και το Πνευμα του Θεου κατοικει εν υμιν;

Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!

Εαν τις φθειρη τον ναον του Θεου, τουτον θελει φθειρει ο Θεος διοτι ο ναος του Θεου ειναι αγιος, οστις εισθε σεις.

Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.

Μηδεις ας μη εξαπατα εαυτον εαν τις μεταξυ σας νομιζη οτι ειναι σοφος εν τω κοσμω τουτω, ας γεινη μωρος δια να γεινη σοφος.

Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!

Διοτι η σοφια του κοσμου τουτου ειναι μωρια παρα τω Θεω. Επειδη ειναι γεγραμμενον Οστις συλλαμβανει τους σοφους εν τη πανουργια αυτων

І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!

και παλιν Ο Κυριος γινωσκει τους διαλογισμους των σοφων, οτι ειναι ματαιοι.

Тож нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше:

Ωστε μηδεις ας μη καυχαται εις ανθρωπους διοτι τα παντα ειναι υμων,

чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше,

ειτε Παυλος ειτε Απολλως ειτε Κηφας ειτε κοσμος ειτε ζωη ειτε θανατος ειτε παροντα ειτε μελλοντα, τα παντα ειναι υμων,

ви ж Христові, а Христос Божий!

σεις δε του Χριστου, ο δε Χριστος του Θεου.