Psalms 17

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

Haklı davamı dinle, ya RAB, Feryadımı işit! Hilesiz dudaklardan çıkan duama kulak ver!

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

Haklı çıkar beni, Çünkü sen gerçeği görürsün.

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

Yüreğimi yokladın, Gece denedin, Sınadın beni, Kötü bir şey bulmadın; Kararlıyım, ağzımdan kötü söz çıkmaz,

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

Başkalarının yaptıklarına gelince, Ben senin sözlerine uyarak Şiddet yollarından kaçındım.

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

Sıkı adımlarla senin yollarını tuttum, Kaymadı ayaklarım.

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

Sana yakarıyorum, ey Tanrı, Çünkü beni yanıtlarsın; Kulak ver bana, dinle söylediklerimi!

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

Göster harika sevgini, Ey sana sığınanları saldırganlardan sağ eliyle kurtaran!

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

Koru beni gözbebeği gibi; Kanatlarının gölgesine gizle

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

Kötülerin saldırısından, Çevremi saran ölümcül düşmanlarımdan.

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

Yürekleri yağ bağlamış, Ağızları büyük laflar ediyor.

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

İzimi buldular, üzerime geliyorlar, Yere vurmak için gözetliyorlar.

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

Tıpkı parçalamak için sabırsızlanan bir aslan, Pusuya yatan genç bir aslan gibi.

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

Kalk, ya RAB, kes önlerini, eğ başlarını! Kılıcınla kurtar canımı kötülerden,

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

Elinle bu insanlardan, ya RAB, Yaşam payı bu dünyada olan insanlardan. Varsın karınları vereceğin cezalara doysun, Çocukları da yiyip doysun, Artanı torunlarına kalsın!

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

Ama ben doğruluk sayesinde yüzünü göreceğim senin, Uyanınca suretini görmeye doyacağım.