Psalms 17

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

En bön av David.  Hör, o HERRE, en rättfärdig sak,  akta på mitt rop,      lyssna till min bön;  den kommer icke ifrån falska läppar.

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

 Av dig må jag få min rätt;  dina ögon må skåda vad rättvist är.

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

 Du prövar mitt hjärta,      du utrannsakar mig, men du finner intet;  ingen ond tanke går ut ur min mun.

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

 Efter dina läppars ord,      och vad människor än må göra,  tager jag mig till vara      för våldsverkares stigar.

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

 Mina steg hålla sig stadigt      på dina vägar,  mina fötter vackla icke.

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

 Så åkallar jag nu dig,      ty du, Gud, skall svara mig;  böj ditt öra till mig,      hör mitt tal.

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

 Bevisa din underbara nåd,      du som frälsar undan motståndarna      dem som taga sin tillflykt till din högra hand.

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

 Bevara mig såsom en ögonsten,  beskärma mig under dina vingars skugga

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

 för de ogudaktiga,      som vilja fördärva mig,  för mina dödsfiender,      som omringa mig.

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

 Sitt hjärta förstocka de;  med sin mun tala de stora ord.

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

 Nu äro de omkring mig, var vi gå,  deras ögon speja efter      huru de skola böja mig till jorden.

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

 Ja, denne är lik ett lejon      som längtar efter rov,  lik ett ungt lejon      som ligger i försåt.

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

 Stå upp, HERRE;      träd emot honom, slå honom ned,  rädda med ditt svärd      min själ från den ogudaktige,

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

 ja, med din hand, från människorna, HERRE,  från denna världens människor,      som hava sin del i detta livet,  och vilkas buk du fyller med dina håvor,      som hava söner i mängd  och lämna sitt överflöd åt sina barn.

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

 Men jag skall skåda      ditt ansikte i rättfärdighet;  när jag uppvaknar,      vill jag mätta mig av din åsyn.