Job 18

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Bildad din Şuah a luat cuvîntul şi a zis:

Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

,,Cînd vei pune capăt acestor cuvîntări? Vino-ţi în minte şi apoi vom vorbi.

Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

Pentruce ne socoţi atît de dobitoci? Pentru ce ne priveşti ca pe nişte vite?

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

Oare pentru tine, care te sfîşii în mînia ta, s'ajungă pustiu pămîntul, şi să se strămute stîncile din locul lor?

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

5. Da, lumina celui rău se va stinge, şi flacăra din focul lui, nu va mai străluci.

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

Se va întuneca lumina în cortul lui, şi se va stinge candela deasupra lui.

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

Paşii lui cei puternici se vor strîmta; şi, cu toate opintirile lui, va cădea.

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

Căci calcă cu picioarele pe laţ, şi umblă prin ochiuri de reţea;

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

este prins în cursă de călcăi, şi laţul pune stăpînire pe el;

на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

capcana în care se prinde este ascunsă în pămînt, şi prinzătoarea îi stă pe cărare.

Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

De jur împrejur îl apucă spaima, şi -l urmăreşte pas cu pas.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

Foamea îi mănîncă puterile, nenorocirea este alături de el.

Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

Mădularele îi sînt mistuite unul după altul, mădularele îi sînt mîncate de întîiul născut al morţii.

Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

Este smuls din cortul lui unde se credea la adăpost, şi este tîrît spre împăratul spaimelor.

Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

Nimeni din ai lui nu locuieşte în cortul lui, pucioasă este presărată pe locuinţa lui.

Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

Jos, i se usucă rădăcinile; sus îi sînt ramurile tăiate.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

Îi piere pomenirea de pe pămînt, numele lui nu mai este pe uliţă.

Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

Este împins din lumină în întunerec, şi este izgonit din lume.

У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

Nu lasă nici moştenitori, nici sămînţă în poporul său, nicio rămăşiţă vie în locurile în cari locuia.

На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

Neamurile cari vor veni se vor uimi de prăpădirea lui, şi neamul de acum va fi cuprins de groază.

Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

Aceasta este soarta celui rău, aceasta este soarta celui ce nu cunoaşte pe Dumnezeu.``