Romans 8

Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

Så er det da ingen fordømmelse for dem som er i Kristus Jesus;

бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

for livets Ånds lov har i Kristus Jesus frigjort mig fra syndens og dødens lov.

Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

For det som var umulig for loven, idet den var maktesløs ved kjødet, det gjorde Gud, idet han sendte sin Sønn i syndig kjøds lignelse og for syndens skyld og fordømte synden i kjødet,

щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

forat lovens krav skulde bli opfylt i oss, vi som ikke vandrer efter kjødet, men efter Ånden.

Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.

For de som er efter kjødet, attrår det som hører kjødet til, men de som er efter Ånden, attrår det som hører Ånden til.

Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

For kjødets attrå er død, men Åndens attrå er liv og fred,

думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

fordi kjødets attrå er fiendskap mot Gud - for det er ikke Guds lov lydig, kan heller ikke være det -

І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

og de som er i kjødet, kan ikke tekkes Gud.

А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

Men I er ikke i kjødet, men i Ånden, såfremt Guds Ånd bor i eder; men har nogen ikke Kristi Ånd, da hører han ikke ham til.

А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

Men er Kristus i eder, da er vel legemet dødt på grunn av synd, men ånden er liv på grunn av rettferdighet.

А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

Men dersom hans Ånd som opvakte Jesus fra de døde, bor i eder, da skal han som opvakte Kristus fra de døde, også levendegjøre eders dødelige legemer ved sin Ånd, som bor i eder.

Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;

Derfor, brødre, står vi ikke i gjeld til kjødet, så vi skulde leve efter kjødet;

бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

for dersom I lever efter kjødet, da skal I dø; men dersom I døder legemets gjerninger ved Ånden, da skal I leve.

Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

For så mange som drives av Guds Ånd, de er Guds barn.

бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

I fikk jo ikke trældommens ånd, så I atter skulde frykte, men I fikk barnekårets Ånd, ved hvilken vi roper: Abba, Fader!

Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

Ånden selv vidner med vår ånd at vi er Guds barn;

А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

men er vi barn, da er vi også arvinger, Guds arvinger og Kristi medarvinger, såfremt vi lider med ham, forat vi også skal herliggjøres med ham.

Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

For jeg holder for at den nærværende tids lidelser ikke er å akte mot den herlighet som skal åpenbares på oss.

Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,

For skapningen lenges og stunder efter Guds barns åpenbarelse;

бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,

skapningen blev jo lagt under forgjengelighet - ikke godvillig, men efter hans vilje som la den derunder -

що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

i håp om at også skapningen skal bli frigjort fra forgjengelighetens trældom til Guds barns herlighets frihet.

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.

For vi vet at hele skapningen tilsammen sukker og er tilsammen i smerte inntil nu;

Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

ja, ikke bare det, men også vi som dog har Åndens førstegrøde, også vi sukker med oss selv, idet vi stunder efter vårt barnekår, vårt legemes forløsning.

Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

For i håpet er vi frelst; men et håp som sees, er ikke noget håp; hvorfor skulde en håpe det som han ser?

А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

Men dersom vi håper det vi ikke ser, da stunder vi efter det med tålmod.

Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

Men i like måte kommer også Ånden vår skrøpelighet til hjelp; for vi vet ikke hvad vi skal bede om, slik som vi trenger det; men Ånden selv går i forbønn for oss med usigelige sukk,

А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

og han som ransaker hjertene, vet hvad Åndens attrå er; for efter Guds vilje går han i forbønn for de hellige.

І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

Og vi vet at alle ting tjener dem til gode som elsker Gud, dem som efter hans råd er kalt.

Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

For dem som han forut kjente, dem har han også forut bestemt til å bli likedannet med hans Sønns billede, forat han skulde være den førstefødte blandt mange brødre;

А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

og dem som han forut bestemte, dem har han også kalt; og dem som han kalte, dem har han også rettferdiggjort; og dem som han rettferdiggjorde, dem har han også herliggjort.

Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

Hvad skal vi da si til dette? Er Gud for oss, hvem er da imot oss?

Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

Han som ikke sparte sin egen Sønn, men gav ham for oss alle, hvorledes skal han kunne annet enn gi oss alle ting med ham?

Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

Hvem vil anklage Guds utvalgte? Gud er den som rettferdiggjør;

Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

hvem er den som fordømmer? Kristus er den som er død, ja, hvad mere er, som også er opstanden, som også er ved Guds høire hånd, som også går i forbønn for oss;

Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

hvem vil skille oss fra Kristi kjærlighet? Trengsel eller angst eller forfølgelse eller hunger eller nakenhet eller fare eller sverd?

Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.

som skrevet er: For din skyld drepes vi hele dagen; vi er regnet som slaktefår.

Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

Men i alt dette vinner vi mere enn seier ved ham som elsket oss.

Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

For jeg er viss på at hverken død eller liv, hverken engler eller krefter, hverken det som nu er eller det som komme skal, eller nogen makt,

ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

hverken høide eller dybde eller nogen annen skapning skal kunne skille oss fra Guds kjærlighet i Kristus Jesus, vår Herre.