Psalms 94

Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

Du hevnens Gud, Herre, du hevnens Gud, åpenbar dig i herlighet!

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

Reis dig, du jordens dommer, la gjengjeldelse komme over de overmodige!

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

Hvor lenge skal de ugudelige, Herre, hvor lenge skal de ugudelige fryde sig?

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

De utgyder en strøm av ord, de fører frekk tale; alle de som gjør urett, taler store ord.

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

Ditt folk, Herre, knuser de, og din arv plager de.

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

Enken og den fremmede slår de ihjel, og farløse myrder de.

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

Og de sier: Herren ser ikke, og Jakobs Gud gir ikke akt.

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

Gi dog akt, I ufornuftige blandt folket, og I dårer, når vil I bli kloke?

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

Mon han som planter øret, ikke skulde høre? Mon han som skaper øiet, ikke skulde se?

Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

Mon han som refser hedningene, ikke skulde straffe, han som gir menneskene forstand?

Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

Herren kjenner menneskenes tanker, han vet at de er tomhet.

Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

Salig er den mann som du, Herre, refser og gir lærdom av din lov

щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

for å gi ham ro for onde dager, inntil det blir gravd en grav for den ugudelige.

бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

For Herren skal ikke forkaste sitt folk og ikke forlate sin arv;

бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

for dommen skal vende tilbake til rettferdighet, og alle de opriktige av hjertet skal gi den medhold.

Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

Hvem reiser sig for mig imot de onde? Hvem stiller sig frem for mig imot dem som gjør urett?

Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

Dersom ikke Herren var min hjelp, vilde min sjel snart bo i dødsrikets stillhet.

Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

Når jeg sier: Min fot vakler, da holder din miskunnhet mig oppe, Herre!

Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

Når mine urolige tanker i mitt hjerte blir mange, da husvaler din trøst min sjel.

Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

Har vel fordervelsens domstol noget samfund med dig, der hvor de skaper urett under skinn av rett?

Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

De slår sig skarevis sammen imot den rettferdiges sjel, og uskyldig blod dømmer de skyldig.

і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

Da blir Herren mig en borg, og min Gud min tilflukts klippe.

і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

Og han lar deres urett komme tilbake over dem, og for deres ondskaps skyld skal han utrydde dem; ja, Herren vår Gud skal utrydde dem.