Ecclesiastes 10

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Giftige fluer får salvelagerens salve til å lukte ille og gjære; endog et lite grand dårskap ødelegger en mann som utmerker sig ved visdom eller ære.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

Den vises hu er vendt til høire, men dårens hu til venstre.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Og hvor som helst dåren ferdes, fattes det ham forstand, og han lar alle merke at han er en dåre.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

Reiser herskerens vrede sig mot dig, så forlat ikke din post! For saktmodighet holder store synder nede.

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

Der er et onde som jeg har sett under solen - et misgrep som utgår fra makthaveren:

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Dårskapen sitter i høie stillinger, mens fornemme folk må sitte lavt.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Jeg har sett tjenere ride på hester og fyrster gå til fots som tjenere.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Den som graver en grav, kan falle i den, og den som river et gjerde, kan bli bitt av en orm.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Den som bryter sten, kan få en skade av det; den som hugger ved, kan komme i fare ved det.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

Når øksen er sløv, og han ikke har slipt eggen, så må han bruke dess større kraft; men visdom har den fordel at den gjør alt på rette måte.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

Når ormen biter uten besvergelse, har tungens eier ingen nytte av den.

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

Ord fra den vises munn er liflige, men dårens leber ødelegger ham selv.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

De første ord av hans munn er dårskap, og enden på hans tale er farlig galskap.

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

Dåren taler mange ord, enda mennesket ikke vet hvad som skal hende, og hvem sier ham hvad som skal hende efter hans tid?

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

Dårens strev tretter ham, han som ikke engang vet veien til byen.

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

Ve dig, du land som har et barn til konge, og hvis fyrster holder måltid om morgenen!

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

Lykkelige land som har en konge av edel ætt, og hvis fyrster holder måltid i sømmelig tid, som menn og ikke som drankere!

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

Når latheten råder, synker bjelkene sammen, og lar en hendene henge, så drypper det inn i huset.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

For å more sig holder de gjestebud, og vinen legger glede over livet; alt sammen fås for penger.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...

Ikke engang i dine tanker må du banne kongen, og ikke engang i ditt sengkammer må du banne den rike; for himmelens fugler bærer lyden avsted, og de vingede skapninger melder dine ord.