Psalms 17

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

Hear the right, O LORD, attend unto my cry, give ear unto my prayer, that goeth not out of feigned lips.

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

Let my sentence come forth from thy presence; let thine eyes behold the things that are equal.

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

Thou hast proved mine heart; thou hast visited me in the night; thou hast tried me, and shalt find nothing; I am purposed that my mouth shall not transgress.

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

Concerning the works of men, by the word of thy lips I have kept me from the paths of the destroyer.

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

Hold up my goings in thy paths, that my footsteps slip not.

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

I have called upon thee, for thou wilt hear me, O God: incline thine ear unto me, and hear my speech.

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

Shew thy marvellous lovingkindness, O thou that savest by thy right hand them which put their trust in thee from those that rise up against them.

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

Keep me as the apple of the eye, hide me under the shadow of thy wings,

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

From the wicked that oppress me, from my deadly enemies, who compass me about.

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

They are inclosed in their own fat: with their mouth they speak proudly.

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

They have now compassed us in our steps: they have set their eyes bowing down to the earth;

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

Like as a lion that is greedy of his prey, and as it were a young lion lurking in secret places.

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

Arise, O LORD, disappoint him, cast him down: deliver my soul from the wicked, which is thy sword:

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

From men which are thy hand, O LORD, from men of the world, which have their portion in this life, and whose belly thou fillest with thy hid treasure: they are full of children, and leave the rest of their substance to their babes.

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

As for me, I will behold thy face in righteousness: I shall be satisfied, when I awake, with thy likeness.