Matthew 20

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

For the kingdom of heaven is like unto a man that is an householder, which went out early in the morning to hire labourers into his vineyard.

Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

And when he had agreed with the labourers for a penny a day, he sent them into his vineyard.

А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

And he went out about the third hour, and saw others standing idle in the marketplace,

та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

And said unto them; Go ye also into the vineyard, and whatsoever is right I will give you. And they went their way.

Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

Again he went out about the sixth and ninth hour, and did likewise.

А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

And about the eleventh hour he went out, and found others standing idle, and saith unto them, Why stand ye here all the day idle?

Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

They say unto him, Because no man hath hired us. He saith unto them, Go ye also into the vineyard; and whatsoever is right, that shall ye receive.

Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

So when even was come, the lord of the vineyard saith unto his steward, Call the labourers, and give them their hire, beginning from the last unto the first.

І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

And when they came that were hired about the eleventh hour, they received every man a penny.

Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

But when the first came, they supposed that they should have received more; and they likewise received every man a penny.

А взявши, вони почали нарікати на господаря,

And when they had received it, they murmured against the goodman of the house,

кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

Saying, These last have wrought but one hour, and thou hast made them equal unto us, which have borne the burden and heat of the day.

А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

But he answered one of them, and said, Friend, I do thee no wrong: didst not thou agree with me for a penny?

Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

Take that thine is, and go thy way: I will give unto this last, even as unto thee.

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

Is it not lawful for me to do what I will with mine own? Is thine eye evil, because I am good?

Отак будуть останні першими, а перші останніми!

So the last shall be first, and the first last: for many be called, but few chosen.

Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

And Jesus going up to Jerusalem took the twelve disciples apart in the way, and said unto them,

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man shall be betrayed unto the chief priests and unto the scribes, and they shall condemn him to death,

І поганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

And shall deliver him to the Gentiles to mock, and to scourge, and to crucify him: and the third day he shall rise again.

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

Then came to him the mother of Zebedee's children with her sons, worshipping him, and desiring a certain thing of him.

А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

And he said unto her, What wilt thou? She saith unto him, Grant that these my two sons may sit, the one on thy right hand, and the other on the left, in thy kingdom.

А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

But Jesus answered and said, Ye know not what ye ask. Are ye able to drink of the cup that I shall drink of, and to be baptized with the baptism that I am baptized with? They say unto him, We are able.

Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

And he saith unto them, Ye shall drink indeed of my cup, and be baptized with the baptism that I am baptized with: but to sit on my right hand, and on my left, is not mine to give, but it shall be given to them for whom it is prepared of my Father.

Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

And when the ten heard it, they were moved with indignation against the two brethren.

А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

But Jesus called them unto him, and said, Ye know that the princes of the Gentiles exercise dominion over them, and they that are great exercise authority upon them.

Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

But it shall not be so among you: but whosoever will be great among you, let him be your minister;

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

And whosoever will be chief among you, let him be your servant:

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

Even as the Son of man came not to be ministered unto, but to minister, and to give his life a ransom for many.

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

And as they departed from Jericho, a great multitude followed him.

І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

And, behold, two blind men sitting by the way side, when they heard that Jesus passed by, cried out, saying, Have mercy on us, O Lord, thou Son of David.

Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

And the multitude rebuked them, because they should hold their peace: but they cried the more, saying, Have mercy on us, O Lord, thou Son of David.

Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

And Jesus stood still, and called them, and said, What will ye that I shall do unto you?

Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

They say unto him, Lord, that our eyes may be opened.

І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

So Jesus had compassion on them, and touched their eyes: and immediately their eyes received sight, and they followed him.