Job 14

Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:

Man that is born of a woman is of few days, and full of trouble.

вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...

He cometh forth like a flower, and is cut down: he fleeth also as a shadow, and continueth not.

І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

And dost thou open thine eyes upon such an one, and bringest me into judgment with thee?

Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!

Who can bring a clean thing out of an unclean? not one.

Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,

Seeing his days are determined, the number of his months are with thee, thou hast appointed his bounds that he cannot pass;

відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...

Turn from him, that he may rest, till he shall accomplish, as an hireling, his day.

Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;

For there is hope of a tree, if it be cut down, that it will sprout again, and that the tender branch thereof will not cease.

якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,

Though the root thereof wax old in the earth, and the stock thereof die in the ground;

то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

Yet through the scent of water it will bud, and bring forth boughs like a plant.

А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

But man dieth, and wasteth away: yea, man giveth up the ghost, and where is he?

Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

As the waters fail from the sea, and the flood decayeth and drieth up:

так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...

So man lieth down, and riseth not: till the heavens be no more, they shall not awake, nor be raised out of their sleep.

О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

O that thou wouldest hide me in the grave, that thou wouldest keep me secret, until thy wrath be past, that thou wouldest appoint me a set time, and remember me!

Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!

If a man die, shall he live again? all the days of my appointed time will I wait, till my change come.

Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

Thou shalt call, and I will answer thee: thou wilt have a desire to the work of thine hands.

бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,

For now thou numberest my steps: dost thou not watch over my sin?

провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...

My transgression is sealed up in a bag, and thou sewest up mine iniquity.

Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,

And surely the mountain falling cometh to nought, and the rock is removed out of his place.

каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...

The waters wear the stones: thou washest away the things which grow out of the dust of the earth; and thou destroyest the hope of man.

Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...

Thou prevailest for ever against him, and he passeth: thou changest his countenance, and sendest him away.

Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...

His sons come to honour, and he knoweth it not; and they are brought low, but he perceiveth it not of them.

Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..

But his flesh upon him shall have pain, and his soul within him shall mourn.