Job 11

І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

Then answered Zophar the Naamathite, and said,

Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

Should not the multitude of words be answered? and should a man full of talk be justified?

Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

Should thy lies make men hold their peace? and when thou mockest, shall no man make thee ashamed?

Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

For thou hast said, My doctrine is pure, and I am clean in thine eyes.

О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

But oh that God would speak, and open his lips against thee;

і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

And that he would shew thee the secrets of wisdom, that they are double to that which is! Know therefore that God exacteth of thee less than thine iniquity deserveth.

Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

Canst thou by searching find out God? canst thou find out the Almighty unto perfection?

Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

It is as high as heaven; what canst thou do? deeper than hell; what canst thou know?

Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

The measure thereof is longer than the earth, and broader than the sea.

Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

If he cut off, and shut up, or gather together, then who can hinder him?

Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

For he knoweth vain men: he seeth wickedness also; will he not then consider it?

Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

For vain man would be wise, though man be born like a wild ass's colt.

Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

If thou prepare thine heart, and stretch out thine hands toward him;

якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

If iniquity be in thine hand, put it far away, and let not wickedness dwell in thy tabernacles.

тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

For then shalt thou lift up thy face without spot; yea, thou shalt be stedfast, and shalt not fear:

Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

Because thou shalt forget thy misery, and remember it as waters that pass away:

Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

And thine age shall be clearer than the noonday; thou shalt shine forth, thou shalt be as the morning.

І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

And thou shalt be secure, because there is hope; yea, thou shalt dig about thee, and thou shalt take thy rest in safety.

і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

Also thou shalt lie down, and none shall make thee afraid; yea, many shall make suit unto thee.

А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

But the eyes of the wicked shall fail, and they shall not escape, and their hope shall be as the giving up of the ghost.